Я

Ябко – яблуко (І. Франко)

Ягличванці – англійці (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Яденіє – вживання їжі (церковнослов’янське; Г. Квітка-Основ’яненко)

Ядерниця – м’ясний виріб (різні автори)

Ядренність – виразність, влучність (І. Франко)

Ядуха – задишка, астма (різні автори)

Яз – гребля (І. Франко)

Язикова – мовна (М. Грушевський)

Який-кольвек – який-небудь (І. Франко)

Якнайборше – янайшвидше (М. Грушевський)

Яко-тако – сяк-так (І. Франко)

Яліше (їсти жолудь свиням, ніж людськую страву) – поживніше, тривкіше (І. Франко)

Яліють – аліють, червоніють, впадають (червоним) блеском (М. Устиянович)

Яло – до лиця (різні автори)

Яловець – колючий кущ, можевіль (І. Франко)

Яловий – ялиновий (І. Франко)

Ялозитись – морочитись, вовтузитись (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Ялось би – належало б, слід би (І. Франко)

Ялося – слід би, треба б (І. Франко)

Яма – нафтова копальня, примітивна шахта; холодна, буцегарня (І. Франко)

Ямар – робітник нафтопромислу, що працює в ямі (нафтовій копальні) (різні автори)

Яничари – регулярна піхота в султанській Туреччині, що сформувалася у XIV ст. з військовополонених, а пізніше (з XV ст.) з юнаків-християн, навернених у мусульманство (Ю. Дячук; І. Франко)

Янчарка (яничарка) – турецька рушниця. Янчарками було озброєне турецьке військо – яничари, що формувалися із християн, взятих в полон ще дітьми (різні автори); особливий вид рушниці (І. Котляревський; І. Нечуй-Левицький)

Яр – 1) ярий, весняний, сповнений сили, палкий, пристрасний; 2) весна (різні автори)

Ярепудовий – клятий (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Ярига (ярижник) – п’яниця, гультяй, безпутна людина (І. Котляревський); бурлака (І. Франко)

Яриза – ярига, нижчий служитель, який використовувався як розсильний (різні автори)

Ярина – городина, овочі (І. Франко)

Ярини (похідне від ярина) – столова зелень, овочі (І. Франко)

Ярість – гнів (І. Франко)

Ярлик – дозвіл хана Золотої Орди на князювання (іст.) (Ю. Дячук)

Ярміз – нелад, непорядок (І. Котляревський)

Ярмолка (ярмулка) – головний убір у євреїв (А. Свидницький)

Яропудовий – проклятий, гидкий, нерозумний (О. Кониський)

Ярущий – той, що яскраво світиться (І. Франко)

Ярча – тут: перше щеня, особливо від суки першого поносу (М. Кропивницький)

Ярчата – ягнята (М. Устиянович)

Яса – сяйво, світло (заст.) (Ю. Дячук)

Ясир – полон, неволя; бранці, полонені, яких захоплювали татари (різні автори)

Ясік – маленька подушечка (І. Франко)

Яскиня – печера (І. Франко)

Яскри – іскри (І. Франко)

Яспеда – зла жінка, баба-яга (аспид) (І. Франко)

Ястер – яструб (Б.-І. Антонич)

Ясувати – пояснювати, тлумачити що-небудь, свідчити про щось. (О. Кониський)

Ясунатися – чітко вирізнятися, з’ясовуватися (М. Грушевський)

Ятаган – старовинна холодна зброя, середня між шаблею і кинджалом, що має фігурний вигин, увігнуте лезо; поширена у народів Близького Сходу (М. Кропивницький)

Яти (ятися) – починати, братися (різні автори); брати (Г. Квітка-Основ’яненко)

Ятися – спритно братися до чогось, починати (М. Грушевський; І. Франко)

Ятір – риболовне знаряддя (сітка, натягнена на обручі), що його встановлюють на дні водоймища (Г. Квітка-Основ’яненко)

Ятка – базарна чи ярмаркова палатка, балаган (Г. Квітка-Основ’яненко)

Ятрівка (ятровка) – дружина чоловікового брата (Г. Квітка-Основ’яненко)

Яша мя – взяли мене (церковнослов’янське; Г. Квітка-Основ’яненко; І. Котляревський)