Ю

Ю – її (церковнослов’янське; Г. Квітка-Основ’яненко)

Юxа – кров (різні автори)

Юбілерський – ювелірний, золотарський (М. Грушевський)

Юга – імла (різні автори)

Юджено – нацьковувано (І. Франко)

Юж – уже (І. Франко)

Юль – липень (А. Свидницький) [іюль]

Юнкер – дворянин, військовий доброволець, якому через певний час присвоювали звання офіцера (А. Свидницький, М. Кропивницький)

Юнта – хунта (І. Франко)

Юпка, юпчина – верхній чоловічий та жіночий одяг: чоловічий – вид напівкафтана з домашнього, більш тонкого сукна, в талію, з складками, з стоячим коміром; жіноча, за покроєм схожа на корсетку, але довша і з рукавами, іноді на ваті. На Харківщині юпка шилась з тонкого матеріалу, наприклад китайки (М. Грушевський; І. Котляревський; Г. Квітка-Основ’яненко); корсетка, жіноча безрукавка в талію (заст.) (Ю. Дячук)

Юрисдикція – повноваження давати правову оцінку фактам (І. Франко)

Юстиціарій – урядовець поміщицького маєтку, в обов’язки якого входило судове вирішення цивільних справ населення (І. Франко)

Юха – кров (І. Франко)

Юха, собача юха – кров, тут вжито як лайка (І. Франко, А. Чайковський)

Юхт, юхта – сорт шкіри (М. Грушевський); м’яка вичинена шкіра (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Юхтові чоботи – чоботи з юхти – шкіри, яку одержують особливою обробкою шкур великої рогатої худоби, коней, свиней (Г. Квітка-Основ’яненко)