Форма державного (територіального) устрою

Шестопалова Л. М.

Форма державного устрою характеризує державу з точки зору її національно- й адміністративно-територіального поділу та відповідної організації державних органів.

Види форм державний устрою:

– проста;

– складна.

Проста форма державного устрою – унітарна (єдина) держава (країни Балтії, Польща, Білорусь, Україна та багато інших..

Унітарна держава – єдина централізована держава, територія якої поділяється на адміністративно-територіальні одиниці, що не мають ознак суверенітету (державності).

Юридичні ознаки унітарної держави:

1) до складу унітарної держави не входять державні утворення, наділені ознаками суверенітету;

2) єдина система державних органів;

3) діють єдина конституція і єдина система законодавства;

4) єдине громадянство;

5) у міжнародних стосунках унітарна держава виступає як єдиний представник.

Складні форми державного устрою:

– федерація;

– конфедерація;

– імперія.

Імперія – складна держава, яка включає головну державу (метрополію), її колонії, єдине законодавство, бюджет, громадянство, кордони, механізм управління тощо.

Федерація – складна держава, до якої входить кілька територіальних утворень (суб’єктів федерації), що володіють суверенітетом або мають певні ознаки державності.

Різновиди федерації:

а) союзна федерація (федерація, заснована на договорі), суб’єктами якої є суверенні держави, що зберігають за собою значний обсяг повноважень, аж до права виходу зі складу федерації (формально СРСР, у минулому – США, ФРН);

б) федерація, заснована на автономії, суб’єктами якої є державні утворення, що не володіють суверенітетом, але мають певні ознаки державності у вигляді повноважень самостійно вирішувати питання місцевого значення (Російська Федерація).

Юридичні ознаки союзної федерації:

1) утворення на основі договору між суверенними державами;

2) наявність конституції федерації в цілому і конституцій у кожного з її суб’єктів і, відповідно, систем законодавства і державних органів як всієї федерації, так і в кожного з її суб’єктів;

3) існування громадянства як усієї федерації, так і громадянства її суб’єктів;

4) у міжнародних стосунках може виступати як федерація в цілому, так і кожен з її суб’єктів;

5) збереження за суб’єктами федерації широких повноважень аж до права виходу з її складу.

Юридичні ознаки федерації, заснованої на автономії:

1) утворення автономних утворень рішенням вищих органів державної влади країни на прохання населення певної частини території держави;

2) суб’єкти федерації одержують право вирішувати питання, що мають виключно місцеве значення;

3) відсутність усіх ознак союзної федерації.

Конфедерація – специфічна форма державного устрою, союз держав, об’єднаних для досягнення певних цілей одним або кількома органами (наприклад військовими) при збереженні в інших питаннях повної самостійності.

Юридичні ознаки конфедерації:

1) відсутність загальних для всієї конфедерації законодавчих органів;

2) відсутність загальних для всієї конфедерації законодавства, громадянства, судової та фінансової систем;

3) рішення загальноконфедеративних органів для членів конфедерації не є обов’язковими, і їх невиконання не тягне за собою ніяких санкцій;

4) наявність безумовного права виходу зі складу конфедерації у кожного з її суб’єктів.

Конфедерація – нестійка, перехідна форма від співіснування повністю незалежних держав до їх федерації або до утворення нової унітарної держави (через етап конфедеративних відносин у своєму розвитку пройшли США, Нідерланди, Швейцарія, яка і нині офіційно називається конфедерацією; з 1981 по 1989 рік існувала конфедерація Сенегамбія, що об’єднувала Сенегал і Гамбію, конфедеративний устрій був у Речі Посполитої). Нині умовно до конфедерацій зараховують ЄС.