Дно пейзажу

Богдан-Ігор Антонич

Корови й дині. Білий янгол

на лопуха зеленій плахті.

Хто будить в серці тужну п’янкість

і хто колише темний страх твій?

Що неоправданий, таємний,

мов кріт, від дна коріння риє

і грає, мов клярнет підземний,

в кипінні форм, у барв завії.

І як зродився без причини,

так без причини щезне знагла.

Природи лоно мрячне й синє,

і сонця кіш,

і кіш землі,

що в ньому

корови, квіття, дині й янгол.

Подається за виданням: Антонич Б. І. Книга Лева. – Львів: 1936 р., с. 45.