Гой знати, знати, хто господиня

Запис Ю.Федьковича

Гой знати, знати, хто господиня,

Хто господиня, на ймя…

В неї в світлиці, як в веселиці,

(В неї на столах колачі в стогах),

В неї челядка в золоті ходить,

В золоті ходить, у добрі бродить.

У неї вози все кованії,

У возах коні все воронії.

Рано в неділю до церкви іде.

Гой на перший віз лиш світло клала,

А на другий віз проскури брала,

А на третій віз сама сідала.

Приїхала ж вна перед світлий двір,

Перед світлий двір, перед божий дім:

Самі ся двері їй отворили,

Усі ся святі їй уклонили,

Саме ся світло позажигало,

Самі ся книги та й розчитали.

На райських дверях сам господь стоїть,

Сам господь стоїть три служби служить:

В своїй святині за господиню,

За господиню, на ймя…,

(За господаря, за челядочку),

(За челядочку, за худібочку),

За їй цілий дім, на здоров’я всім.

Вінчуємо! Вінчуємо вас, честная жоно…

Примітки

Друк. за зб.: «Руски церковни и народни коляды и щедрівки», Львів 1873, ст. 30 – 31. В дужках подано рядки, які є в автографі, а немає у збірці. Автограф надрукований в І томі «Писань» Ю. Федьковича, ст. 618.

Подається за виданням: Народні пісні Буковини в записах Юрія Федьковича. – К.: Музична Україна, 1968 р., с. 36 – 37.