Посвята

Антін Могильницький

Його преосвященству господину Григорію Яхимовичу, руському єпископу…, благороднішому покровителеві і іскреннішому заступникові імені руського

Сідої бувальщини мрачних преподаній

Відгомон, в простолюда повістях укритий,

Начерк діл, курганами густо присипаний,

Притемнілий під ржею звиш п’яти столітій,

Путеводник в померкші, колись ясні світи,

По довгій мрачній ночі первий бряск поранній,

З-під згарищ і розвалин звістун видобитий

Будущини надійной, ясніших познаній –

Сія в китицю сплетши, мов первіснок в маю,

Славі Твоєй, Світліший Мужу, посвящаю.

Примітки

Се перша строфа присвячення єпископу Яхимовичу «Скита Манявського»; наступає ще п’ять строф.

Подається за виданням: Твори Николи Устияновича і Антона Могильницького. – Льв.: Накладом товариства «Просвіта», з друкарні Наукового товариства ім. Шевченка, 1913 р., с. 493 – 494.