Місце перве
Степан Руданський
Хата, і у хаті за кужелем мати чумакова
І
Чумакова мати
(«Ой воли ж мої, сірі, полові»).
Ой пустила я сина-сокола
Та в далеку дорогу;
Ох, я жду та жду, та не дождуся,
Не намолюся богу.
Ох, віддав мене рідний батенько,
Хай йому земля пухом!
Ох, віддав мене, обвінчав мене
Та з нелюбляним другом.
А мій друг пожив, дитину нажив,
Нас двоєчко покинув;
Та виріс мій син, як сокіл один,
Хоч би він не загинув!
Ой виріс мій син, як сокіл один,
У чумачество вдався;
Ой боюсь-боюсь, щоб він татару
Да в полон не попався.
А в Криму, в Криму татарина тьма,
Купиш солі, не купиш, –
А гляди, гляди та й навпереди,
Бо й себе так загубиш.
2
Входить старий музика.
Чумакова мати
(«Та тече річка невеличка»).
Та ходи, старий голуб сивий,
До мойого двору;
Сідай, старий, а я впоруч
Сяду й поговорю.
Ти старий, сідий, весь світ сходив –
Чи не бачив мужа?
Чи він живий, чи здоровий,
Чи, може, нездужа?
Ти старий, сідий, весь світ сходив
Чи не бачив сина?
Скажи, скажи щиру правду,
Де він, сиротина?
Музика
Я старий, сідий, весь світ сходив,
Бачив твого мужа:
Ловить рибу по всім Криму
І здужать-то здужа.
Я старий, сідий, весь світ сходив,
Бачив твого сина:
Задоволі риби й солі
Везе чумачина.
3
Тії ж і Чумак.
Чумак
(«Чи то тая вдова живе»).
Добрий вечір, моя ненько,
Добрий вечір, любко!
Довго-довго сина ждала
Ти ж, моя голубко.
Ой на тобі, моя нене,
Очіпок шовковий;
Дякуй богу, що вернувся
Я з Криму здоровий.
Ой на тобі, моя ненько,
Запаску червону;
Дякуй богу, що вернувся
Я здоровим з Дону.
Ой на тобі, моя ненько,
Сап’яні чобіття;
Дякуй богу за щасливе
Моє й поворіття.
(Цілує матір).
Де ж дівчина, де ж Ялина,
Де ж дівчина-любка?
Чи жде мене, виглядає,
Сивая голубка?
Сивий орел, сивий орел,
Голубка сивіша;
Милий батько, мила мати,
Миленька миліша.
(Іде геть).
4
Чумакова мати і Музика.
Чумакова мати
(Голос «Ой летів пугач»).
Ой прийшов мій син, як сокіл, один.
Ой як тая зірка ясна;
Блиснув та полинув, а мене покинув,
Чого ж я така нещасна?..
Музика
Ой прийшов твій син, як сокіл, один,
Привітав гарненько неньку;
Ой чого ж йому, йому, молодому,
Не навідать і миленьку?
Молоді були, самі женихались,
Мати було нам – не мати;
Тілько мати спати, а ми живо з хати,
А до кого?.. Що й казати!
(Іде геть і за дверима, йдучи, грає)
На городі пастернак, пастернак,
А чи син твій не чумак, не чумак?
Чи ж він тебе не любив, не любив,
Подарунків не купив, не купив?
Ох, я б тобі…
(Натягуючи струни, – словами)
Та у мене струни порвались.