Опис рукописів
Запис С.Руданського
Збірник «Народні пісні в записах Степана Руданського» укладено з автографів:
Подольськеє весілля Вінницького повіту
в с. Хомутинцях записав Ст. Руданський
20 – 30/ІХ 1861 р.
Центральна наукова державна бібліотека АН УРСР, ф. 1-652, од. зб. 1503.
Скорочено: Подольськеє весілля
Народные малороссийские песни, собранные в Подольской губернии С. В. Р.
Т. 1. Пісні любовнії.
Пісні смутнії:
1. Туман, туман по долині.
2. Ой ходжу я, ходжу, не находжуся.
3. Ой у полю могила.
4. Ой у лісі, у лісочку.
5. Ой задумав, загадав.
6. Ой ти, дубе кучерявий.
7. Ой звисли, звисли.
8. Віють вітри, віють буйні.
9. Сидить голуб на березі.
10. Летів голуб понад хату.
11. Не ходи, Грицю, на вечерницю.
12. Зажурилася гора.
12. Тече річка невеличка [В рукопису обидві пісні – «Зажурилася гора» і «Тече річка невеличка» числяться під № 12. Далі, в посиланнях на джерела зберігаємо цю нумерацію.].
13. Ой Семене, ой Семене, Семене.
14. Ой у лісі, в лісі.
15. Тихо, тихо Дунай воду несе.
16. Горе ж мені, горе.
17. Зажурилася молода удівонька.
18. Україно моя мила.
19. Чом ти мене, моя мати.
20. Ох, а в полі сосна.
21. По садочку походжаю.
22. Ой у полю, в полю.
23. Ах, я нещасний.
24. Ой на ставу, на ставочку.
25. Ой чия то пшениченька.
26. Ой кажуть люди.
27. Ой куди ж ти так полинеш.
28. Ой у саду, саду-винограду.
29. Ох, а був же я, був та й у батька їден син.
30. Повій, вітре, буйнесенький.
31. Нагороді сіно.
32. Вийди, дівчино, вийди, дівчино.
33. Чи ж я в лузі не калина була.
34. Ой звідси гора.
35. Ой сербине, сербиночку.
36. Повій, повій, вітроньку.
37. Зеленая діброва.
38. На добраніч та всім на ніч.
39. Коло греблі стоять верби.
40. Ой калино-малино.
41. Боже, з неба високого.
42. Ой піду я до села.
43. Ой полети, галко.
44. Коло млина, млина.
45. Ой ти сидиш на горбочку.
46. Очі ж мої каренькії.
47. Зашуміла ліщинонька.
48. Защебетав соловей.
49. Стороною дощі ідуть.
50. Болить мене головонька.
51. Пішов я раз на вулицю.
52. А в сусіди хата біла.
53. Ой боже, боже, що то кохання може.
54. Я калиноньку ломлю.
55. Ой ти, дівчино.
56. Червоная калинонька.
57. Коло млина, коло броду.
Пісні веселії:
1. І шумить і гуде.
2. На поповій сіножаті.
3. Ой поїхав мій миленький.
4. Ой з-за гори курно та димно.
5. Прийшов кум до куми.
6. Ой сухая верба.
7. Їдна гора високая.
8. Чи ж я тобі не казала.
9. Попід лісом дорожка битая.
10. Ой під вишенькою, під черешенькою.
11. Ніхто ж тому не винен.
12. Я ж не топила.
13. Сонце низенько.
14. Ой мамцю, не лай, не лай.
15. Ой у полю керниченька.
16. Як не бачу Петруся.
17. Попід гайком, гайком.
18. Ой за гайом, гайом.
19. Сім день молотила.
20. Тече вода з-під города.
21. Ой їхав я коло млина.
22. Сидить дід на печі.
23. Яром, яром, кума моя.
24. Щиголь тугу має.
25. Ой піду я до млина.
26. Чи ж я мужу не жона.
27. Та була в мене жінка.
28. Била жінка мужика.
Відділ рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР, архів С. Руданського, ф. 63, од. зб. 1.
Скорочено: Т. 1, розд…, №…
Народные малороссийские песни, собранные в Подольской губернии С. В. Р.
Т. 2. Пісні козацькії, чумацькії, бурлацькії, рекрутськії, весільнії, великоднії і так собі. Каменець-Подольськ, 1852.
Пісні козацькії:
1. За Неман іду.
2. Ой час-пора до куреня.
3. Чому дуб не зелений.
4. Тихо, тихо Дунай воду несе.
5. Ой сон, мати.
6. Гей, садом, садом.
7. Ой на горі да женці жнуть.
8. На городі в лободі.
9. Щука-риба в морі.
10. Ой ти саду-винограду.
11. Не ходи, козаче.
12. Ой тисяча, ой тисяча сімсот дев’яносто третього года.
13. Тиха вода, тиха вода.
14. Їхав козак за Дунай.
15. Сидить козак на порозі.
16. Ой сосна, сосна, а де ж ти росла.
17. Іде козак на Вкраїну.
18. Ходить-блудить.
19. Гей, стукнуло в буйнім лісі.
20. Засвистали козаченьки.
21. Стоїть явір над водою.
22. Янчук (Ой ти, Янчуку).
23. Палій (Люлька в зубах зашкварчала).
24. Перебийноса (Ой із-за гори та високої).
25. Добуш (Ой попід гай зелененький).
26. Кармалюка 1 (Кармалюка-хлопець).
27. Кармалюка 2 (Повернувся я з Сибіру).
Пісні чумацькії:
1. Ой чумаче, чумаче.
2. Пішов Мусій да в Крим по сіль.
3. Помер чумак, помер молоденький.
4. Ой у полю буркун-зілля.
5. Ой пішов чумак в далеку дорогу.
Пісні бурлацькії:
1. Та горе, горе тим сиротам.
2. Зажурився бурлачина.
3. Ой погуляв бурлачина.
4. Ох, оженився.
Пісні рекрутськії:
1. Говорять пани, говорять пани.
2. Ой крикнули орли.
3. Чує ж його душа, чує.
4. Ой сталася новина.
5. Ой зашуміла березонька біла.
6. Ой богдай же той головою наложив.
7. Ой у нашому селі.
8. Ой надійшла чорна хмара.
9. Шумить, гудить дібровонька.
10. Ой у полю кедрина стояла.
11. Бувайте здорові, соснові пороги.
Пісні весільнії:
1. Летять галочки.
2. Ой матінко-утко.
3. Зеленая рутонька.
4. Ой попід лісом.
5. Розступайтеся, вороги.
6. Добривечір тому.
7. Та не стій за плечима.
8. Вийди, мати, за ворітечка.
9. Подякуймо попові.
10. Поволі, буяре.
Пісні великоднії:
1. Коло млина калина.
2. А в кривого танця.
3. Ой йшла дівка через двір.
4. Ой вінче ж мій, вінче.
5. Перейду я поле, стану на межі.
6. Ой як, як.
7. А я молодець.
Пісні так собі:
1. Наймит (Нема в світі так нікому).
2. Три правди (Зелена діброво, скажи мені слово).
3. Що кого болить (Ой покотився та туман з моря).
4. Кара божа на невдячного сина (А в неділю пораненьку).
5. Лучша мати, ніж мачуха (Та да крикнули журавлі).
6. Жаль за літами (Ой по горам, по долинам).
7. Ксьондзи (Чоловік дорогою йде).
Відділ рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР, архів С. Руданського, ф. 63, од. зб. 2.
Скорочено: Т. 2, розд…, №…
Копа пісень
Списав Степан Руданський. Ялта, року 1862, м-ця червця.
1. Ой ходжу я, ходжу, як та рибка в’яла.
2. Зелена діброва.
3. Ой у лісі, у лісочку.
4. Повій, вітре, буйнесенький.
5. Ой куди ж ти так полинеш.
6. На добраніч та всім на ніч.
7. Ой ти сидиш на горбочку.
8. Ой сон, мати.
9. Ой у полю нивка.
10. Ой на горі жито.
11. Козак од’їжджає.
12. По тім боці на Вкраїні.
13. Ой смутен я, смутен та темненької ночі.
14. Кажуть люди, що щаслива.
15. Гиля, гиля, сірі гуси.
16. Коло млина, коло броду.
17. Ой дівчина по гриби ходила.
18. Запив чумак, запив бурлак.
19. Ой у полі зелен жито.
20. Ти, дівчино моя.
21. Ой не спиться, не дремиться.
22. Ой воли ж мої, сірі, половії.
23. Ой боже, боже, що мені робити.
24. Ой був Сава в Немирові.
25. Ой сама ж я, сама.
26. Ой моя мати, та не жур мене.
27. Ой повій, вітроньку, на мою світлоньку.
28. Ой з-за гори, ой з-за кручі.
29. Ой за горою, за долиною.
30. Ой по горі, горі ярая пшениця.
31. Горе ж мені, горе.
32. Ой ви, тати, ой ви, мами.
33. Червоная калинонька.
34. По тім боці Дунаю.
35. Ой летів пугач.
36. Ой стану я на колесі.
37. ОЙ у полю край дороги.
38. Чом ти мене, моя мати.
39. Ой ти, дубе кучерявий.
40. Ой ти, калино.
41. Ой у полю керниченька.
42. Козаче, голубче, соколику мій.
43. Голубонько, дівчинонько.
44. Хлопці-молодці.
45. Ой у полі вітер віє.
46. Біда польку спокусила.
47. Чи не той то Микита.
48. Ой післала мене мати.
49. Не велика поляночка.
50. Ой купила мати корову.
51. Ой як, як миленькому постіль слати.
52. А в кривого танця.
53. Перейду я поле.
54. Коло млина калина.
55. Звела мене не біда.
56. Помела, старосто.
57. Хилилася вишенька.
58. Ой а летіла чорна галочка.
59. Похильнеє дерево ялина.
60. Ой на дворі голубець гуде.
Відділ рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР, архів С. Руданського, ф. 63, од. зб. 4.
Скорочено: Копа, №…
Пісні з записної книжки С Руданського
«Попадя», «Ти думаєш, дурню», приспівки до чарки та дитячі приспівки.
Центральна наукова державна бібліотека АН УРСР, ф. 1-652, од. зб. 22518.
«Подольськеє весілля» подаємо за оригіналом, без будь-яких змін в упорядкуванні. Всі інші пісні з вищезгаданих рукописів Руданського упорядковано за сучасною науковою систематизацією пісенної творчості.
Тексти друкуються за сучасним правописом із збереженням подільського колориту. Редагування мелодій полягало, головним чином, у виправленні орфографічних похибок; звучання пісень лишилося незмінним. Прагнучи зберегти оригінальність записів, ми втручались до метричного поділу мелодій лише у випадках крайньої необхідності.
Не зазначали і ритмічних варіантів мелодій, які з’являються в результаті зміни розміру окремих рядків тексту в подальших пісенних строфах, щоб не нав’язувати співакам якийсь один варіант з ряду можливих. Для весільних пісень характерне вільне оперування мелодіями в зв’язку з їх застосуванням до багатьох текстів, різних за кількістю рядків у строфі і ритмікою. Виконавці скорочують або повторюють відрізки мелодій в середині музичного речення, як правило зберігаючи початкові фрази та каданси. Темпи мелодій проставлені упорядником.
Подається за виданням: Народні пісні в записках Степана Руданського. – К.: Музична Україна, 1972 р., с. 267 – 271.