У Гайхан-Бея
Володимир Самійленко
Фантазія-сатира на 2 дії
Дійові особи
Гайхан-бей, правитель провінції.
Зоя, його жінка.
Галіма, їхня дочка.
Селім, її коханий.
Мордан, префект поліції.
Осман, крайовий директор шкіл.
Трубай, редактор газети.
Два полісмени.
Діється в фантастичній країні Норд-Остії, в домі Гайхан-бея. Декорація обох дій однакова.
Будинок з верандою на авансцену. Збоку садок. На передньому плані квітник, стіл, ослінчики. Вглибині підіймається терасами гарне місто. День. (Декорація може бути і така: 1) Веранда дому, відповідно умебльована. Посередині стіл, кріселка. Сходи в садок, звідти видно квітники. З веранди помітно вглибині місто; або 2) Вітальня-прийомна, відповідно умебльована, посередині стіл, кріселка).
Примітки
Вперше надруковано у журн. «Літературно-науковий вісник». – 1917. – Т. LXVII. – Кн. 1. Лип. – С. 79 – 106. Підзаголовок: Жарт-фантазія. Надпис: Володимир Самійленко. Дата: У жовтні 1912 року.
Публікацію в журналі супроводжувала примітка редакції: «З огляду на цензурні обставини п’єса не могла бути надрукована до революції».
Було здійснено окреме видання твору: Самійленко В. У Гайхан-бея. Фантазія-сатира. 2 дії. – Львів; К., вид-во «Русалка», 1922, 40 с. (серія «Театральна бібліотека», вип. 17). Примітка редакції: «Поправки друкованого в «Літ.-наук, віснику» тексту пороблено в порозумінню з автором».
В. Самійленко згадував:
«В Чернігові також я написав «У Гайхан-бея» (сатира-фантазія на 2 дії). Це сатира на російський уряд під виглядом Туреччини. Ця п’єса друкувалася у «Літ.-наук. вісн.», і її потім виставляли в Одесі» (Тулуб О. Матеріали до життєпису Володимира Самійленка. – С. 309).
Отже, як свідчать спогади, дата «1912 рік» є пізнішою, можливо, позначенням часу остаточного опрацювання твору, тоді як написання його, принаймні попередня робота, належить до чернігівського (1893 – 1900 рр.) періоду життя письменника.
П’єса ставилася також у Києві 1917 року в Національному театрі, у Галичині в 20-х роках, в Харкові 1926 року.
Подається за окремим виданням 1922 р.
Норд-Остія – тобто північно-східна країна. Тут міститься прозора «географічна» алегорія царської Росії.
Подається за виданням: Самійленко В. Твори. – К.: Дніпро, 1990 р., с. 439 – 464.
