Дія 1
Володимир Самійленко
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15
1
Зоя і Галіма.
Зоя
Учись, учись, дочко! Коли вже надумалася мати атестат дозрілості, то треба всю програму добре простудіювати…
Галіма
(з книжкою).
Та я вже все знаю!
Зоя
Вивчила статут розуміння аллахової волі?
Галіма
Авжеж!
Зоя
А регулямін чемності для недорослих громадян?
Галіма
Атож!
Зоя
А військову гімнастику й ассірійську мову? Гляди мені, – пам’ятай, що без військової гімнастики й ассірійської мови людина не є людина, а так щось нікчемне! І щоб стріляти вміла добре, а не так, наче якась папуаска!
Галіма
А нащо мені ще й стріляти?
Зоя
Отаке!.. А ти ж знаєш, що по статуту «Товариства піддержування державних підвалин» кожна істинно правовірна людина повинна вбити гяура, коли він мріє про сепаратизм. Як же ти його вб’єш, коли не вмітимеш стріляти?
Галіма
Їх нема за що вбивати.
Зоя
Цить, не кажи такого, а то, хоч ти й дочка могутнього Гайхан-бея, а можеш опинитися в буцегарні.
Галіма
Ні, справді, я не розумію, за віщо треба вбивати гяурів.
Зоя
Мовчи, мовчи! Чи не революційного духу ти набралась? Знаєш же, що батько твій не любить цього.
Галіма
Ну, то я батька спитаю…
Зоя
Батько твій велика особа, і він може тобі що хочеш роз’яснити, а от тільки політичної нелояльності він не терпить.
Галіма
Та мені що! Державні справи мене не цікавлять.
Зоя
І не треба, щоб цікавили. Вчися, та й годі!
Галіма
Я вчитимусь.
(Розгортає книжку).
Зоя
Ну, вчися!
2
Галіма, потім Гайхан-бей.
Галіма
Вчися, коли тут хочеться скоріш побачити Селіма. Хоч би прийшов раніш, ніж батько вийде зі свого кабінету, щоб побачитися на самоті.
(Прислухається).
О, чую! – вже йде. Ой, яка ж я рада, рада, рада!
(Пританцьовує).
Бей
(входить).
Що це? Що це?
Галіма
(ніяково).
Батько!
Бей
Чудово! Танцювати мало не на вулиці! Так легковажити своє громадське становище! Чи ти пам’ятаєш, що ти моя дочка, дочка високого достойника великої країни?
Галіма
Пам’ятаю, таточку; знаю напам’ять, що я дочка фернамбука Гайхан-бея, правителя всього острова, на якому ми маємо приємність жити і який становить вілайєт нашої прегарної великої держави.
Бей
Додай: до якої ми маємо щастя належати!
Галіма
Так, маємо щастя…
Бей
Хто не почуває себе щасливим, той незадоволений, а хто незадоволений, той небезпечний для існуючого ладу, і такого карають по закону.
Галіма
Пам’ятатиму.
Бей
І пам’ятай, що ти дочка не тільки мудрого адміністратора, але й видатного вченого.
Галіма
Що написав тридцять тисяч відозв і циркулярів…
Бей
От і дурна!.. Що написав сто п’ятнадцять великих докладів-монографій, які звернули на мене ласкаву увагу ясновельможного пана міністра й придбали мені багато нагород декоративних і грошових.
Галіма
І ще кажуть: право карати, кого самі схочете.
Бей
Дурна! Чистий тобі вітер, зюйд-вест!
Галіма
Тату, а скажіть, за віщо треба знищувати гяурів?
Бей
За те, що вони інородці й говорять недозволеними мовами, які противні аллахові й міністерським циркулярам. Аллах на небі один, і мова на землі повинна бути одна.
Галіма
А от же мене примушують учити ассірійську мову.
Бей
Дурна! То ж мертва мова, а ніщо мертве не страшне нашій державі… Знаєш що, йди ти собі краще та подивись по господарству.
Галіма
До речі, про господарство. Чи не писали ви вчора докладну на ясно-синьому аркуші?
Бей
Писав. А що?
Галіма
То, значить, це вашим докладом куховарка накрила глечик сметани.
Бей
Ой боже ж мій! Боже ж мій!.. Се ж мій доклад про заборону… Агато! Агато!
(Виходить).
3
Галіма, потім Селім.
Галіма
Ха! ха! ха! Невинна брехня, щоб позбутися небажаної присутності татуся. Тепер він зазирне до свого кабінету й знов стане заходиться писати свій доклад. А я таки зустріну Селіма на самоті.
(Побачила Селіма оддалік).
А онде він нарешті. Ну, ходіть, ходіть сюди, невтомний слухачу й пораднику мого батенька й працьовитий помічнику моєї матінки, секретарю «Товариства примусового збору вільних дарунків»!
Селім
(входить і цілує в неї руку).
Так, люба Галімочко, ради тебе я готовий перетерпіти й читання докладів твого батька, й секретарювання в товаристві твоєї матері. Але ти знаєш, що й доклади, й товариство мені зовсім не до смаку.
Галіма
Бідолашний страдник!
Селім
Авжеж, бідолашний страдник! Он учора з ранку до самого обіду твій батько мучив мене проектом свого докладу. І найгірше те, що він має звичку кожний доклад підправляти й переробляти сім разів. Бачиш, число сім кабалістичне, і він, мабуть, тому його й додержується. І кожного разу обговорюється кожна фраза. Вчора в нас ішов один його доклад у шостому читанні. Можеш собі уявити, яка нудота.
Галіма
Уявляю. А ввечері на засіданні материного товариства до двох годин ночі. Теж не дуже солодко…
Селім
Навіть дуже гірко! Але для тебе терпітиму.
Галіма
Я знаю, що в тебе незалежний маєток і тобі нема потреби приподоблюватися, щоб зробити кар’єру, здобути добру посаду…
Селім
Мені тільки б тебе заслужити, моя люба.
Галіма
Заслужиш, серденько, якщо будеш поводитися чемно… і патріотично.
Селім
Ой, перед твоїм татом я показую такі патріотичні думки, що аж сумно, і такі лояльні, що аж нудить.
Галіма
Потерпи ще трошки; нехай батько впевниться дужче в твоїй лояльності, то він не стане на перешкоді нашому щастю.
Селім
Коли ж тяжко терпіти. Знаєш, коли б він не був твоїм батьком, то я сказав би: «Бодай шайтан узяв тебе, проклятущий Гайхане, з твоєю лояльністю!» Я сказав би: «Бодай тебе розірвало, клятий Гайхане, з твоїм патріотизмом!..» Але він твій батько, і я нічого не скажу…
Галіма
Спасибі, любий!..
(Простягає йому руки, він цілує).
Селім
Але от що я йому скажу: що ми кохаємося і що я прошу його віддати тебе за мене.
Галіма
Ой, не кажи поки що йому нічого!
Селім
Не казати? Значить, ти не хочеш бути моєю? Ти не кохаєш мене? Ти боїшся зв’язати свою долю з моєю?
Галіма
Та почекай!.. Який-бо ти швидкий!
Селім
Ти, може, кохаєш кого іншого, а моїм серцем тільки граєшся?
Галіма
Схаменися! Що ти кажеш?.. Я тільки прошу тебе зачекати трошки.
Селім
Доки ж його ще чекати? Вже я й так чекаю цілий тиждень від того часу, як сказав тобі, що тебе кохаю. А ще скільки перед тим кохав мовчки!
Галіма
Серденько! І я ж тебе кохаю, більш над усе в світі. Але я боюся за нашу долю. Якщо скажеш батькові раніш, ніж можна, то він не згодиться і розгнівається; не дозволить тобі в нас бувати, а тоді вже наше щастя навіки пропало!..
Селім
Може, й так, не знаю. Але ти кохаєш мене?
Галіма
Без міри!
(Простягає йому руки, він цілує).
Селім
Буду обережний і силкуватимуся не дуже поспішати, а сказати саме тоді, як буде треба.
Бей
(за коном).
Галімо! Галімо!
Селім
Ох, твій батько!
(Відходить набік).
Галіма
Я тут!..
4
Галіма, Селім і бей.
Бей
(входить).
Галімо, а доклад був на місці, і от я його скінчив у першій редакції. Що ж це ти мене задумала дурити? Га?
Галіма
Таточку, то була помилка!
Бей
Помилка? А чи нема тут якої інтриги? Всі ви, теперішня молодь, або камористи, або декабристи, або октябристи, а то ще й гірше що-небудь.
Селім
Але камористи були в Італії, а декабристи й октябристи в Росії, а в нашій країні нічого того немає.
Бей
Знаю, що нема, але злого не сій, само вродиться. От і конституції в нас, дякувати аллахові, нема, а лихий її знає, може, й буде коли-небудь.
Селім
До шайтана лисого конституцію!..
(До Галіми).
Для тебе, Галімо!
Бей
Молодий добродію, я дуже високо ставлю ваші патріотичні почування.
(До Галіми).
Так кажеш – не було інтриги?
Галіма
Далебі, не було!
Бей
Наприклад, соціалістичної?
Галіма
Не було!
Бей
Або демократичної?
Галіма
Та не було ж!
Бей
А польської або австрійської?
Галіма
Та запевняю ж вас, що не було ніякої.
Бей
Ну, добре!.. Об’являю тебе увільненою від підозріння! Іди ж до матері! Не перешкоджай нам.
Галіма
Іду, таточку.
(Виходить).
5
Бей і Селім.
Бей
Ну добре, що пішла собі. Вона б тільки перешкоджала нам.
Селім
Гм!..
Бей
Я хочу порадитися з вами про новий доклад. Ви знаєте, чим можете мені найбільше допомогти: підправити мій стиль і граматику. Це моє слабе місце, і перед вами я не криюся. Що ж, не може чоловік бути однаково великим у всьому. От Наполеон був теж великий чоловік, а, кажуть, не вмів зварити доброго борщу. Признаюся, що мені легше повісити десять соціалістів, котрі навіть і не соціалісти, ніж з тією граматикою…
Селім
Це вже наша мова в тому винна.
Бей
Еге ж, страшенно тяжка мова. Зате ж я вмію чудово лаятись, і се мені часом стає в великій пригоді, коли доводиться пояснити свої думки на словах.
Селім
Атож, уміти добре лаятись – теж велика річ.
Бей
А правда, що так? Хочете? Я й вас навчу.
Селім
Дуже був би вдячний, але поки що я не займаю ніякої адміністративної посади. А про що ж ваш доклад, добродію?
Бей
Ануте вгадайте, про що мій доклад?
Селім
Про збільшення податків?
Бей
Ні!
Селім
То, може, про зменшення їх?
Бей
Тим паче ні!..
Селім
Про поліпшення сільського господарства?
Бей
Ні!
Селім
Про волю слова?
Бей
Що се ви таке страшне!..
Селім
Та ні, я хотів сказати: про нові заходи до загнуздання преси?
Бей
От ще вигадайте! На такі заходи не треба жодних законів, то й докладів нема що писати.
Селім
Ну, то я не вгадаю.
Бей
Так я вже вам скажу. Мій доклад буде про зорі й планети.
Селім
Про зорі й планети! Але ж, прошу вас, з якого погляду?
Бей
Авжеж з погляду державної користі… Бачите, от яка річ: скажіть, як вам здається, чи можна наших так званих астрономів мати за людей цілком певних з погляду політичного?
Селім
А хіба ні?
Бей
Річ певна, що ні! Відомо вам, що деяких астрономів спалено в свій час, що деяких було завдано на заслання?
Селім
Правда, се траплялося.
Бей
От бачите! А неповинну людину не спалять і не зашлють… Як же можна таким непевним людям доручати таку відповідальну справу! От я й думаю… е… хочу подати міністерству думку вжити заходів, щоб астрономів к бісовому батькові! Мій доклад має титул (виймає з кишені ясно-синій папір і читає) «Про конечну потребу заборони особам цивільного стану дивитись на зорі й інші планети узброєним оком і про переведення дослідів і догляду над і за згаданими планетами на обов’язок агентів поліції внутрішньої й надвірної». Як вам здається моя думка?
Селім
Думка надзвичайно оригінальна!
Бей
І знаєте, коли ця реформа станеться, менше буде поміж людьми розрухів і хвилювання. Всі оті пророкування комет, дожидання кінця світу, розмови про те, що сонце холоне, – все те німецька інтрига, аби робити агітацію поміж людьми, підривати довір’я до начальства та підкопувати державні підвалини.
Селім
Розумію!
Бей
А от пречудове буде діло, коли небо буде віддане під догляд поліції. Вранці приходить тобі полісмен і рапортує: «Так що на небі в минулу ніч усе було благополучно. Нікоторої комети й такої іншої погані не значилось, а на вулиці задержано двоє п’яних»… Ха! ха! ха! От і вся вам астрономія… Ох, боже мій! Астрономія нагадала мені дуже неприємну річ.
(Свистить у свищик. Увіходить Мордан).
6
Бей, Селім і Мордан.
Бей
Що, не прилітав сьогодні?
Мордан
Не прилітав, ваша вельможність.
Селім
Про що се?
Бей
(Морданові).
Можеш розказувати.
Мордан
Учора в дванадцятій годині дня над містом з’явився червоний аероплан.
Бей
Ви вважаєте, червоний?
Мордан
І так що політав хвилин десять, а тоді повернув хвоста і зник на заході.
Бей
Чому ж ви на нього не стріляли?
Мордан
Так що злякалися.
Бей
От які в мене тілохранителі! Щоб мені вдруге не лякались!
Мордан
Раді старатись, ваша вельможність!
Бей
Ну, йди собі!
(Мордан виходить).
7
Бей і Селім.
Бей
От, бачите, яка оказія! Доведеться доглядати не тільки за кометами. Це страшенна небезпека. І не знаю, яких заходів ужити?..
Селім
Можна вам порадити дещо?
Бей
Кажіть!
Селім
Треба над усіма будинками й над вулицями зробити дротяні намети густою сіткою, тоді аероплани не страшні.
Бей
А й справді! От спасибі вам за пораду! Зараз же по телеграфу попрошу необхідних кредитів у міністерства. Тількі над усіма будинками не варт; досить зробити над будинками офіціальних осіб. Ну, тепер, може, перейдемо до мого докладу.
Селім
(до себе).
Скажу, не видержу більше!
(Голосно).
Добродію, облишмо на деякий час читання! В мене є до вас велике, велике прохання…
Бей
Прохання? Чи не служити надумалися? Добре діло!
Селім
Ні!.. Поки що я не думаю служити… В мене інша справа!
Бей
Кажіть! Слухаю…
Селім
Ви знаєте моє життя, мої переконання, мою заможність, так що моя особа вам зовсім не чужа.
Бей
Правда. Нуте?
Селім
Від вас залежить моє щастя…
Бей
Кажіть навпростець! Чого вам треба?
Селім
Бачите, я… люблю вашу дочку… Я прошу вас віддати її за мене…
Бей
І вона вас любить?
Селім
Маю таку сміливу надію.
Бей
Гм! гм!
(Пауза).
Селім
Благаю, не відмовте!..
Бей
Се така несподіванка… Дайте подумати… Покличте мені ще Мордана; треба дати йому деякі інструкції. А тоді прийдете, і я дам вам рішучу відповідь.
Селім
Зараз!
(Виходить).
8
Бей, потім Мордан.
Бей
Така несподіванка… Треба чим-небудь освіжити голову. Найкраще її прояснює адміністративно-карна діяльність.
Увіходить Мордан.
Мордан
Чого зволите, ваша вельможність?
Бей
От що! Адже ми й досі не закрили «клубу танцюристих гяурів»?
Мордан
Не закрили, ваша вельможність!
Бей
Як! Три місяці існує гяурський клуб, а ми не вживаємо ніяких заходів!
Мордан
Бо, як значить, вони танцюють по статуту…
Бей
А звідки видно, що вони танцюють по статуту? Може, їх танці – то скрита військова муштра на те, щоб підготувати революцію?
Мордан
Не можу знати, ваша вельможність!
Бей
Яких вони танців танцюють?
Мордан
Так що всяких танців: польки, кадрилі, камаринського.
Бей
Значить, не тільки всякі танці, а ще й недозволені. По статуту вони мають право танцювати всякі танці, але це не значить, що й такі, в яких можна бачити чужоземну або інородчеську інтригу. Кадриль – французький танець, а всі французи – республіканці. Сама назва «полька» тхне революцією, а від камаринського в нас іще октябристи заведуться.
Мордан
Так що заведуться, ваша вельможність.
Бей
Мовчать! Я сам знаю. А через те, що «клуб танцюристих гяурів» демонстративно ухиляється від виконання канкана й кек-уока, найбільш патріотичних танців, замінивши їх самовільно революційними, а зараз же той клуб закрити!
Мордан
Буде сповнено, ваша вельможність…
Бей
Ну, можеш іти!
Мордан виходить.
9
Бей і Селім.
Бей
За тими гяурами спокою нема!
Селім
(входить).
Чи можу я тепер мати надію? Яка буде ваша відповідь?
Бей
Ви про Галіму?.. От що!.. Рішуча відповідь готова… Подайте мені заяву на папері; додайте спис і оцінку ваших нерухомих маєтків і рухомого майна, свідоцтво про те, що вони не заставлені за борги, вашу метрику, свідоцтво про непідсудність, паспорт, три засвідчені фотографічні картки, свідоцтво політичної благонадійності і дайте місцевому префектові підпис про невиїзд із міста до розв’язання вашого питання. Я зараз же по телеграфу звелю зібрати про вас інформації від поліції того міста, відкіля ви родом, і від тутешніх агентів, і якщо ви цілком чисті від політики, то можете мати… надію.
Селім
Навіщо ж ця тяганина? Ви ж мене й так добре знаєте…
Бей
Знаю, але офіційно я нічого не знаю… Тим більше, що бувають випадки… От кільканадцять років перед сим один міністр віддав дочку за студента, а той студент почав робити бомби…
Селім
Ах, боже мій! Що ж міністр?
Бей
Що? Повісив зятя, а міністра…
Селім
Повісив другий міністр?
Бей
Молодий добродію, міністрів не вішають. Міністра увільнено на його ж прохання, з мундиром і з пенсіоном.
Селім
Я бомб не робитиму, я боявся б їх і в руки брати.
Бей
Я вам вірю і тому знов кажу, можете мати надію. От тільки треба б вам на службу вступити. Я міг би вам дати добру посаду в «Комітеті фізичного впливу на моральність людності»… Ну, та ми ще про це поговоримо… Мені ще треба до канцелярії зазирнути… І про вас телеграми розішлю. Тим часом давайте ваш паспорт, а підписати прохання зайдете потім до канцелярії.
(Бере паспорт і виходить ).
10
Селім, потім Зоя.
Селім
Поліційний розслід перед шлюбом! Чи це життя, чи пародія?.. Але я спокійний, майже щасливий, бо з боку політичного я чистий кришталь. Галімо! Ми будемо щасливі…
Зоя
(входить).
А, ви тут, наш секретарю! Bonjour! Ну, як ви себе почуваєте? Вчора на засіданні ми вас зовсім замучили.
(Сідає).
Селім
О, нічого! Я не почуваю себе втомленим.
Зоя
Ви дуже милі. Як голова «Товариства примусового збору вільних дарунків» висловлюю вам подяку. Можете поцілувати мою руку.
(Простягає руку. Селім цілує).
Селім
Я вже зготував циркуляр до крамарів про пожертвування цукерок на користь дітей селян неврожайних округів.
(Виймає папірець).
Прочитайте.
Зоя
Навіщо? Нехай уже вони читають, а я підпишу… Тут усе написано?
Селім
Все так, як постановлено.
Зоя
(підписує).
Дасте на ремінгтона.
(Вертає папірець).
Ах, громадська діяльність на користь ближнього так виснажує сили! Так хочеться відпочити, пожити на лоні природи!.. Пане Селіме, ви дуже любите природу?
Селім
Хіба ж можна її не любити!
Зоя
О природа! Гори, гаї, море, пташки, квіти!.. «La nature dans sa parure…» Як це далі?.. Ах, ви звернули увагу, як кумедно була вбрана вчора княгиня Беве?
Селім
По правді кажучи, не спостеріг.
Зоя
Правда, ви тихенький хлопець і на дам майже не дивитесь. А ви можете подобатися.
Селім
Не маю такої сміливої претензії.
Зоя
Ні, sérieusement. Я стара і можу вам по щирості сказати.
Селім
Що відписати вдові інтенданта?
Зоя
Тій, що прохає запомоги на вшанування пам’яті свого чоловіка?.. Бідолашний, він умер від натуги, бажаючи розплутати свої рахунки… А їх і ревізія не могла розплутати… Що ж, видайте їй тим часом сот п’ять; вистачить поки що на вінок; а там на засіданні ми поміркуємо… Ах, квіти, квіти!.. Я так люблю квіти! Селіме, зірвіть і дайте мені он ту червону квітку!
(Селім подає).
Дякую! Яка гарна квіточка, червона, як кров!.. А вам подобається червона квітка?
Селім
Я люблю веселі кольори.
Зоя
Та нате ж вам її!
(Дає).
Я її дарую своєму секретареві… Ха! ха! Що ж ви її мнете в руці? Давайте я вам її вчеплю!
(Чіпляє йому квітку на груди).
Ха! ха! ха! А ви нічого не почуваєте за подарунок?
Селім
Я безмірно вдячний вам.
Зоя
Безмірно? Справді? То можете поцілувати мою руку…
Селім цілує руку. Проходить Галіма.
Селім
Справді, безмірно!..
Зоя
(побачивши Галіму).
За дрібницю нема чого дякувати!
(Встає і виходить).
11
Селім і Галіма.
Галіма
А! То ви он як! Сватаєте дочку, а залицяєтеся до матері? Ах ви ж Тартюф!..
Селім
Що се ти? І не гадав залицятись.
Галіма
Руки цілуєте! Каже «безмірно»! Що безмірно? Безмірно кохаєш? Тартюф!
Селім
Ні, я Селім.
Галіма
Не викручуйся жартами! Я кажу поважно. Я сердита на тебе…
Селім
Ну, то й я казатиму поважно. Скажи, багато з тих молодих людей, що в вас бувають, залицяються до твоєї матері?
Галіма
Думаю, що ніхто.
Селім
А тепер скажи по правді: багато з них залицяються до тебе?
Галіма
Душ… із десять, коли не більше.
Селім
Скільки років твоїй матері?
Галіма
Сорок перший.
Селім
А тобі?
Галіма
Сімнадцять.
Селім
Так що ж, ти гадаєш, що в мене гірший смак, ніж у всіх?
Галіма
Мабуть, ти не винний. Але що ж се було?
Селім
Твоя мати подарувала мені квітку, я з гречності сказав, що безмірно вдячний, тоді вона дала поцілувати руку.
Галіма
Ото й усе? Ха ха! ха!
Селім
Ні, ще не все!.. Я говорив з твоїм батьком, і він подав мені надію: каже тільки, що попереду збере відомості про мене від поліції.
Галіма
Це, мабуть, такий передшлюбний звичай. Яка ж я рада! Незабаром поберемося й будемо щасливі.
Селім
І поїдемо з тобою подивитися на інші краї…
Входить бей. Галіма, побачивши батька, тікає.
12
Селім і бей.
Бей
Куди це ви лагодитеся їхати з Галімою? Почекайте: ще на мої телеграфні запитання немає відповіді.
Селім
Це ми так… Колись, якщо ви…
Бей
Ну, нічого, аби все чемно і лояльно, та щоб жодної інтриги не було… Хе! хе! хе!.. А знаєте, ідея того астрономічного докладу мене так захопила, що я не ждав, поки його оброблю й поки він станеться законом. Я вже оце зараз видав тимчасову обов’язкову постанову на десять років, і її вже виконують.
Селім
Ви надзвичайно енергійний адміністратор.
Бей
Єсть, єсть-таки трошки того гріха. О, мене цінять у сферах… Необмежені уповноваження!.. Похвалюся я вам ще про один проект, який оце прийшов мені до голови. Що ви скажете про такий порядок, щоб на кожного плебея накладати знак?
Селім
Себто щоб кожного селянина чи робітника таврувати гарячим залізом?
Бей
Навіщо ж залізом, та ще й гарячим! Ми живемо в гуманному двадцятому столітті… Можна буде просто пришпилювати кожному мужикові на груди поверх одежі паперовий знак за підписом і печаткою начальства… Ну і за той знак брати на перший раз четвертака, а як потреться й треба буде перемінити, то ще дешевше.
Селім
А скажіть, будь ласка, чим викликана потреба такого порядку?
Бей
Бо треба зразу бачити, кого маєш перед своєю особою… От цими днями один просидів у мене в кабінеті в кріслі мало не чверть години; я йому ще й руку подав, а виявилося, що він простісінький селянин, тільки вдягнений у панську одежу й освічений. Йому-то нічого, а престиж власті підривається. Я тоді не міг отямитися довго.
13
Бей, Селім і Мордан.
Мордан
(входить).
До вашої вельможності!
Бей
Тобі чого? Не дадуть і поговорити!
Мордан
Так що сіціліста піймали, ваша вельможність.
Селім
Хіба в нас ще є соціалісти?
Бей
Як ти довідався, що він соціаліст?
Мордан
По тому, значить, – сам признався. Бачимо, що обличчя не по формі, шапка не нашої віри й балакає не по-тутешньому; ну, й теє, цапнули його, голуба. «Ти хто такий? Признавайся!». Мовчить, вилупив баньки. Ми його раз, ми його два, ми його три… Заговорив: «Сіцільяно! Сіцільяно!» – «А, – кажу, – коли ти сіціліст, то ходи в холодну». Заперли й ще трошки допросили… А тепер, значить, який буде наказ вашої вельможності?
Бей
Повісити й скласти протокола про зізнання.
Селім
Боже мій! Але на якій підставі його вішати?
Бей
На підставі побільшеної охорони. Кращих підстав не буває.
Селім
Але ж, певно, то неповинний чоловік, чужоземець. «Січільяно» – то значить якийсь сіцілієць.
Бей
Та що се ви мішаєтеся, куди не треба! І кого ж вішати? Одного не вішай, бо він соціолог, а не соціаліст, другий не соціаліст, а сіцілієць… Перекрутять слово та й думають, що викрутяться… Триста тисяч кілограмів чортів!.. Я й до вас візьмуся, добродію!
Селім
А все ж, може, можна зачекати? Благаю вас, добродію…
(До себе).
Як би його урятувати?..
Бей
Ні одного дня! В двадцять чотири хвилини!
Селім
(тихо Морданові).
Не вішайте до завтра! Він одумається. Я заплачу вам.
Мордан
(киває головою, що згоджується).
Так що піду вішати…
(Виходить).
Селім
Схаменіться! Не вбивайте, не довідавшись про вину! Я дам вам докази, що сіцілієць не значить соціаліст.
Бей
А ви знову своє! То ви такий? Ви ще й бомби почнете робити! Не віддам вам Галіми! Я й дивитися на вас не хочу!
(Виходить).
14
Селім і Галіма.
Селім
Отакого діждався!
(Стоїть нерухомо).
Галіма
(входить).
Що з тобою, Селіме? Чого ти такий збентежений?
Селім
Пропало наше щастя, Галімо! Батько твій на мене й дивитися не хоче. Сказав, що тебе не віддасть.
Галіма
Ой боже! За віщо ж?
Селім
Він звелів повісити невинного чоловіка, а я сказав слово в оборону, і от він розгнівався, аж скипів.
Галіма
Невже батько вішає людей?
Селім
А ти й не знаєш? Знай же, що вішає. Він може повісити, кого схоче. Він може й мене повісити.
Галіма
Тебе?.. Ні, тебе я не дам, нехай спершу мене вішає… Що ж нам робити?.. Така напасть…
Селім
І я не вигадаю нічого… Хіба, знаєш що? Давай утечемо з тобою…
Галіма
Тікаймо!.. Еге, а як спіймають?
Селім
А тобі й паспорта не видасть! І я свій оддав твоєму батькові!.. І за втечу нас зашлють, а за безпаспортність, може, й повісять!
Галіма
Що ж його робити? Якби батько роздумав вішати того чоловіка, може б, він і з тобою помирився.
Селім
Ой, чи роздумає ж він раніше, ніж повісить?
15
Галіма, Селім і Мордан.
Мордан
(входить).
А я до вас.
Селім
Що скажете? Пришли по обіцяні гроші?
Мордан
(хита головою, що ні).
Тут папір. Звелено, щоб ви підписали.
(Дає папір, одвертається і закладає за спину руку. Селім спостеріг той рух, виймає десятку і всовує Морданові в руку; той швидко ховає і повертається).
Галіма
(підходить).
Що там таке?
Селім
(читає).
Я зобов’язуюсь не виїздити з цього міста до закінчення розпочатого наді мною слідства і внести тридцять тисяч грошової застави.
Стоять остовпілі.
Мордан
Так що так!
Завіса
Примітки
Гяур (з турецьк.) – людина іншої віри, тут – інакомислячий.
Вілайєт – велика адміністративно-територіальна одиниця в Туреччині.
Дурна! Чистий тобі вітер, зюйд-вест… – Бей мовить про вітер південно-західного напряму, що в політичних алегоріях цього твору може означати небезпечні для устоїв царства європейські ідеї.
Дасте на ремінгтона… – тобто на передрук. «Ремінгтон» – тип друкарської машинки.
Подається за виданням: Самійленко В. Твори. – К.: Дніпро, 1990 р., с. 439 – 453.
