Лицарі безсмертних чинів

Герась Соколенко

Немов у ясну і весняну днину

Неждано вдарив в піднебессі грім,

На молоду беззбройну Україну

Пішла Москва з мечем страшним своїм.

Гроза дійшла раптово до столиці, –

На Київ крила простягла свої.

Тоді знялись над краєм срібні птиці

І сколихнули села і гаї.

За рідний край – піднісся клич: – До зброї!

Не даймося в окови рабських пут!..

На клич озвались Лицарі-герої,

Вступивши в бій з Москвою біля Крут.

Поллялась кров на сніжногрудне поле…

… В огні навал, в нерівному бою

Герої впали на світанку Волі

За молоду республіку свою.

За молоду незборну Україну

Їх 300 впало трупами на сніг.

Вставало сонце в небо голубине

Над жертвою повстанців молодих…