Мазунятко

А. Міцкевич
переклад Михайла Старицького

Моє ж мазунятко! Як часом жартливо

Почнеш воркувати, співати, –

То так же воркочеш, щебечеш знадливо,

Що й слова не хтів би стеряти.

Одмовить, спинити не зважу я духу –

Усе б тільки слухав, та слухав, та слухав!

Як жваві ж ті речі очиці запалять,

І щічки зашаряться мило

А зубки заблищуть, мов перли в коралях,

Тоді вже і слухать несила!

Не можу одвести сп’янілого ока –

Усе б тільки цмокав, та цмокав, та цмокав!

Примітки

Вперше надруковано в збірці «З давнього зшитку. Пісні і думи», ч І, К., 1881, стор. 37. Друкується за цим виданням.

Подається за виданням: Старицький М. Твори у 8 тт. – К.: Державне видавництво художньої літератури, 1963 р., т. 1, с. 255.