З турботою про людину

Бесіду вела І.Павловська

На запитання нашого кореспондента відповідає завідуючий обласним відділом охорони здоров’я О.І.Авраменко.

Чорнобиль… З особливою увагою стежимо ми за повідомленнями про роботи по ліквідації наслідків аварії на атомній електростанції. Не будемо говорити про зловтішні, наклепницькі голоси буржуазної преси, що захлинаючись від злорадства, розповідають про тисячі жертв, паніку, яка, мовляв, охопила нас. Паніки не було. Була і є максимальна зібраність, готовність кожного зробити більше, ніж можеш. Немов потужний прожектор висвітлила аварія істинну сутність, виявила всі найкращі риси радянських людей.

Величезне навантаження, фізичне, психологічне, лягло на плечі медиків. Із завідуючим обласним відділом охорони здоров’я Олександром Івановичем Авраменком вдалося зустрітися лише цієї суботи. Стомлене обличчя видавало безсонні ночі. Ось і напередодні він повернувся з поїздки по селах Поліського району.

З: Олександре Івановичу, події перших діб після аварії стали вже історією, сповненою мужності. Що випало на долю медиків у ці перші дні, коли прийшла тривожна звістка? На що, передусім, були спрямовані їх зусилля?

В: Важко, просто неможливо говорити про це спокійно. Ми зіткнулися з досить підступним ворогом. Радіація, її не можна відчути, побачити. Лише спеціальні прилади визначають наявність радіоактивних речовин. Отож, передусім, слід було вивезти із загрозливої зони людей.

Негайно було сформовано шість медичних бригад. До їх складу увійшли медики Поліської, Іванківської, Бориспільської, Броварської центральних районних лікарень, лікарень міст Білої Церкви, Ірпеня. За одну добу було прийнято, обстежено і, в разі необхідності, надано лікарської допомоги 44 тисячам людей. Медики працювали на межі своїх сил. Адже серед евакуйованих були хворі, вивезені з лікарень, жінки, які саме в цей час народжували дітей, пожежники, які постраждали під час тушіння [1] пожежі. Всіх потрібно було помити, переодягти, зробити всі необхідні аналізи. Кого слід було госпіталізувати, кого відправити в спецклініки, кого просто заспокоїти. Ми працювали і банщиками, і лаборантами. Про сон, відпочинок мови не було.

Складність роботи полягала в тому, що до такого масового прийому населення ми були недостатньо підготовлені. І до честі наших медиків, я маю на увазі лікарів, медичних сестер, санітарок, водіїв, працівників харчоблоку, треба сказати, що вони із завданням справилися. Важко перелічити всіх поіменно. Всі заслуговують доброго слова, та особливо – головний лікар Поліської центральної районної лікарні Б.І.Задирако, заступник головного лікаря по медичній частині К.І.Старовойт, лікарі В.П.Тимченко, В.І.Островська, О.І.Єрмак, старша медсестра Г.І.Кот, медсестра В.І.Голуб, лікар швидкої допомоги Ю.В.Халявкін, водій А.І.Ляхута. З медиків Іванківської районної центральної лікарні хотілося б відзначити головного лікаря П.Р.Ярмолюка, заступника головного лікаря О.І.Кошовського, лікарів Л.М.Онопрієнка, М.М.Радуцького, медичну сестру Л.Р.Афанасьєву, водія О.В.Недашківського.

Без паніки, суєти було зроблене все необхідне для якнайшвидшого подання спеціальної лікарської допомоги людям з виявленою променевою хворобою. Буквально падаючи з ніг від втоми, медики знаходили сили і час навіть для того, щоб заспокоїти людей. Адже давався взнаки і той психологічний стрес, який пережили жителі евакуйованих районів.

Такою була робота перших часів. У подальшому постала необхідність з’ясувати, як вплинула аварія на місцеве населення, визначити кордони території, на якій рівень радіації міг зашкодити здоров’ю людей.

У кожному селі північно-західних районів області нині створено тимчасові лікарські лабораторії. Вдень і вночі в них працюють терапевти, лікарі-лаборанти, медичні сестри, середні лаборанти, дозиметристи, санітарний транспорт.

Крім чотирьох центральних районних лікарень – Поліської, Іванківської, Макарівської, Бородянської – постійний контроль за станом здоров’я тимчасово евакуйованих людей здійснюють 250 лікарських бригад з усієї республіки. Це близько тисячі чоловік. Зараз можна сказати з впевненістю, що всі хворі були виявлені й госпіталізовані протягом перших днів. Нині до їх кількості вже нікого не додається.

З: Олександре Івановичу, як можна визначити основні завдання медиків на сьогоднішній день?

В: Було б неправдою, якби я сказав, що все вже позаду. Робота ще далеко не закінчена. Нині перед медиками стоїть завдання організувати тривале постійне спостереження за станом здоров’я людей, евакуйованих з 30-кілометрової зони. Крім того, зараз ми займаємося подвірними обходами і обстеженнями. Хоча аналізи і свідчать про хороше самопочуття людей, але вкрай важливо виявити найменші відхилення від норми.

Значна увага приділяється зараз санітарно-освітній роботі. Нею в основному займаються близько тисячі студентів Київського медичного інституту.

З: Як свідчать офіційні повідомлення, радіаційна обстановка в районі АЕС, в Києві та області поліпшується. Чи означав це, що можна повністю відмовитися від профілактичних заходів?

В: З певністю можу твердити: небезпеки для здоров’я населення немає. І все ж, я б не радив забувати про профілактику. Не варто тривалий час перебувати на свіжому повітрі. Купатись у відкритих водоймах, ходити до лісу, на луки. Бажано тимчасово утриматися від збирання диких ягід, квітів, грибів. Як і раніше, слід дотримуватися правил особистої гігієни, гігієни житла, раціонального харчування, обмежити куріння.

Особливого санітарного нагляду потребують колодязі, їх необхідно тримати щільно зачиненими, вкритими поліетиленовою плівкою.

Для тих, хто працює в полі, особливо в північно-західних районах області, слід частіше проводити вологе прибирання кабін тракторів, машин, користуватися робочим одягом, що закриває тіло від пилу, обов’язково носити головні убори, марлеві пов’язки (з п’яти-шести шарів марлі). Після закінчення роботи слід митися проточною теплою водою з милом, ретельно мити голову.

З: Часто доводиться чути сумніви щодо якості продуктів харчування. Мовляв не можна вживати овочі, фрукти, молоко. Наскільки це відповідає дійсності?

В: Всі продукти, що продаються в магазинах державної і кооперативної торгівлі, абсолютно безпечні для вживання. Вони проходять систематичний суворий контроль. Дозиметричний контроль запроваджено і на ринках.

Разом з тим, слід звернути особливу увагу на молоко, яйця, зелень з індивідуальних господарств районів, що прилягають до 30-кілометрової зони. Тимчасово не варто вживати їх. Найкраще – здавати ці продукти на приймальні пункти для подальшої переробки.

З: Олександре Івановичу, останнім часом ходять настійні чутки з приводу доцільності вживання в даній ситуації спиртних напоїв, зокрема, горілки і червоного вина. Що може сказати з цього питання медицина?

В: Що це антинаукова гіпотеза. Алкоголь, і це доведено давно, послабляє захисні функції організму. Якщо вже і вдаватися до міцних напоїв, то краще нехай це буде міцний чай. А взагалі, радив би вживати якомога більше рідини, соків.

Закінчую розмову, оскільки мого співбесідника знову чекає машина. Маршрут – відомий. Північно-західна зона області.

Київська правда, 1986 р., 27.05, № 126 (18608).

[1] Тобто гасіння.