Мінімум риску, максимум безпеки

ТАРС

[Від такого ж чую]

Прес-конференція для радянських та іноземних журналістів

Учені й інженери, дозиметристи й лікарі, будівельники й бійці спеціалізованих військових підрозділів щодня несуть героїчну вахту, лідвідуючи наслідки аварії на Чорнобильській АЕС. Події в Чорнобилі, біда, яка нас спіткала, хвилюють не тільки урядових експертів і спеціалістів у галузі атомної енергії. Представники найбільших газет і телекомпаній світу мають можливість регулярно інформувати своїх читачів і слухачів про те, які роботи ведуться на ушкодженому реакторі, який вигляд має радіаційна обстановка в околицях АЕС. Чергова, п’ята числом зустріч з журналістами відбулась у прес-центрі МЗС СРСР 5 червня.

Події в Чорнобилі стали серйозним уроком і для нас, радянських людей, і для всього людства, сказав у вступному слові заступник міністра закордонних справ СРСР В.Ф.Петровський. Такі трагедії, пов’язані з розвитком науки і техніки, є випробуванням не тільки мужності й моральних якостей людей, а й тієї міри відповідальності, яку держави, окремі громадяни виявляють у наш суворий ядерно-космічний вік. Біда, яка сталась у Чорнобилі, переконливо продемонструвала, що дії Радянського уряду визначені усвідомленням відповідальності й піклуванням про людей, помноженим на принцип соціальної справедливості.

Висока міра відповідальності виявилася в інформації, яку регулярно надає Радянський уряд, про хід робіт по ліквідації аварії, в тісному діловому співробітництві, що встановилось уже в перші дні з Міжнародним агентством по атомній енергії (МАГАТЕ), і в тих висновках міжнародного плану, які зроблено в Радянському Союзі у світлі того, що сталося. По-перше, ми запропонували широке співробітництво у створенні надійного режиму безпечного розвитку ядерної енергетики у світі. У рамках такого режиму, на нашу думку, повинна бути налагоджена система оперативного оповіщення і надання інформації в разі аварії та неполадок на АЕС, особливо, коли це супроводиться виходом радіоактивності, а також міжнародний механізм для якнайшвидшого подання взаємної допомоги при виникненні небезпечних ситуацій. По-друге, ми визнали за необхідне примножити зусилля з метою повної і повсюдної ліквідації ядерної зброї уже в цьому сторіччі. Першим практичним кроком у цьому напрямі могла б стати заборона випробувань ядерної зброї. І в цьому зв’язку Радянський Союз знову продовжив односторонній мораторій на ядерні випробування до 6 серпня нинішнього року. Усі ці міркування були викладені М.С.Горбачовим у виступі по радянському телебаченню. Тепер у Міністерство закордонних справ СРСР надходять запити щодо послань Генерального секретаря ЦК КПРС у цьому питанні. Цими днями його послання були направлені керівникам усіх країн, а також ряду міжнародних організацій. Вони містять нові ініціативи, реалізація яких дала б змогу забезпечити створення і надійне функціонування безпечного розвитку ядерної енергетики.

Із задоволенням відзначив заступник міністра закордонних справ відповідальний підхід до аварії, виявлений соціалістичними, а також позаблоковими державами, цілим рядом країн Заходу, багатьма тисячами простих громадян в усьому світі. Ми вдячні всім за почуття солідарності, за пропозиції про допомогу [1]. Разом з тим відповідальність моментів вимагає сказати і про тих, хто не витримав випробування. Чорнобильська аварія, як лакмусовий папірець, ще раз виявила той факт, що в капіталістичному світі є впливові сили, яким потрібна конфронтація, щоб продовжувати ядерні вибухи і нагромадження зброї масового знищення, потрібні вигадки і страх, щоб спробувати, скажемо прямо, марно, посіяти недовір’я до Радянського Союзу, до його миролюбної політики. Хотілося б висловити сьогодні надію на те, що становище виправлятиметься не тільки в Чорнобилі (а в цьому ми впевнені), але й у міжнародних відносинах.

Звести небезпеку до мінімуму – і не тільки на сьогодні – для тих, хто зайнятий ліквідацією аварії, а й на завтра – для спеціалістів, які повернуться на станцію, для жителів навколишніх сіл і селищ, які знову ввійдуть у свої будинки. Такий девіз усіх, хто працює тепер у цій тимчасово закритій зоні. Про широкий фронт робіт, які тут розгорнулися, повідомив заступник Голови Ради Міністрів СРСР Ю.П.Баталін. Цими днями з групою спеціалістів-будівельників і проектувальників, сказав він, ми побували на Чорнобильській АЕС і визначили принципові технічні вирішення нового етапу робіт, які включають консервацію четвертого блока, гарантування повної безпеки території станції та прилеглої місцевості. Таким чином естафету з рук екстрених аварійних служб прийняли тепер будівельники.

Обстановка на станції поки що не дозволяє вести всі роботи широким фронтом – ще досить високим є ступінь радіації в безпосередній близькості від ушкодженого реактора [2]. Виходячи з конкретної радіаційної обстановки, ми склали конкретний план першочергових і перспективних заходів. Усіх, звичайно, цікавить, що приховується за формулою «консервація четвертого блока». Створюється комплекс таких конструктивних елементів, який повністю виключив би викид аерозолів навіть з невеликим вмістом радіоактивності. Друге важливе завдання полягає у створенні надійного автоматизованого методу контролю за станом блока після його консервації. Йдеться про створення споруди, яка перебуватиме на відміну від звичайного поховання під постійним контролем протягом багатьох років, включаючи автоматичне регулювання процесів, які відбуваються всередині реактора.

Складні, великомасштабні заходи розгортаються у зв’язку з необхідністю гарантувати повне відвернення доступу місцевих вод у джерела водопостачання. Початковий етап цих робіт уже позаду – створено тимчасові системи для ізоляції стоку зливових, дощових вод з поверхні. Спеціалісти візьмуть під повний контроль і підземні води. Ці системи також діятимуть автоматично й матимуть засоби для очистки, скидання і розподілу підземних стоків.

Весь комплекс заходів буде проведено в короткі строки. Вони завершаться в цьому році, а частина з них у ще більш стислі строки. Звідси зрозуміло, що до складу оперативних загонів включаються особливо кваліфіковані спеціалісти і, як правило, з добровольців. Це дає нам виграш у часі й високу надійність. Природно, що значну частку наших зусиль по організації роботи оперативних загонів займають заходи щодо забезпечення дозиметричного і медичного контролю.

Мінімум риску, максимум безпеки – цей девіз оперативного штабу по ліквідації наслідків аварії з такою ж суворістю, як у безпосередній близькості від реактора, додержується в 30-кілометровій зоні. Її було визначено, звичайно, з деяким запасом.

Тепер ця зона, як повідомив Ю.П.Баталін, після її ретельного обстеження в деяких місцях уже може не вважатися забороненою для проживання. У зв’язку з цим прийнято рішення уже тепер жителям ряду населений пунктів дозволити повернутися до своїх домівок. У ряді селищ і сіл треба буде провести ще чимало робіт по дезактивації. Хочу нагадати, що всім евакуйованим надано тимчасове житло, всі працевлаштовані. Уряд направив значні матеріальні ресурси, збірні будинки для того, щоб на цей час усі були забезпечені житлом і влаштували свій побут.

Спинившись на причинах аварії Ю.П.Баталін сказав, що для всеосяжної оцінки того, що сталося, ще буде потрібен час. У ряді питань складається досить стала думка. В інших треба розібратися грунтовно. В одному ми твердо впевнені: поспішність у прийнятті рішення про причини такої несподіваної і трагічної події крім плутанини і зайвих емоцій ні до чого не приведе. Грунтовність тут тим важливіша, що йдеться не тільки про конкретний випадок, а можливо, і в ширшому плані про проблеми підвищення надійності атомної енергетики [3], яка вкрай потрібна для розвитку нашої цивілізації, чого не можна сказати про нарощування ядерних воєнних потенціалів. От чому радянські люди, всі тверезомислячі люди Землі зримо відчули в ці дні необхідність вжиття термінових заходів для оголошення ядерної зброї поза законом, для припинення її випробувань.

Потім учасники прес-конференції відповіли на запитання журналістів. На запитання відповідали також голова Держкомгідромету Ю.А.Ізраель, голова Держкомітету по використанню атомної енергії СРСР А.М.Петросьянц, перший заступник міністра охорони здоров’я СРСР О.П.Щепін, перший заступник директора інституту атомної енергії імені І.В.Курчатова академік В.О.Легасов.

– Яку роль може відіграти МАГАТЕ в підвищенні безпеки ядерної енергетики?

– У виступі М.С.Горбачова по радянському телебаченню однозначно поставлено питання про підвищення ролі МАГАТЕ в цьому плані, – сказав А.М.Петросьянц. – Хочу відзначити, що ця організація надзвичайно чутливо та об’єктивно підходить до того, що сталося [4]. Буквально через кілька днів після виступу Генерального секретаря ЦК КПРС агентство по атомній енергії прийняло рішення, в якому відзначило необхідність міжнародного співробітництва, що гарантувало б надійність та безпеку АЕС [5]. Необхідно встановити систему оперативного оповіщення про аварії, особливо в тих випадках, коли спостерігається викид радіоактивності. МАГАТЕ має намір найближчим часом провести спеціальну конференцію з усього комплексу питань безпечного розвитку ядерної енергетики.

Журналісти цікавилися радіаційною обстановкою в зоні аварії. Ретельна зйомка радіаційної обстановки, сказав Ю.А.Ізраель, ведеться регулярно з першого дня. Сьогодні ситуація стабілізувалася, радіоактивність істотно зменшилася за рахунок природного розпаду і в результаті активних дезактиваційних заходів. Що ж до запитання кореспондента японської газети «Асахі» про те, чи існують зони, які стали непридатними для життя людей на тривалий строк або навіть навічно, можу сказати так. Ми вивчаємо придатність територій для життя і ведення сільського господарства. Абсолютно більшу частину території буде знову повернуто до господарської діяльності. Питання про те, чи скоро повернуться люди для постійної роботи на територію, прилеглу до аварійного блока, поки що лишається відкритим і вимагає ретельного вивчення [6].

Японські й американські кореспонденти запитали, в якому стані люди, що потерпіли в перші дні аварії. Додатково до тієї кількості хворих, яких було госпіталізовано 26 і 27 квітня, сказав О.П.Щепін, не добавило жодного. Всього тепер у лікувально-профілактичних закладах перебуває 187 чоловік з діагнозом променевої хвороби різного ступеня. Незважаючи на заходи, яких вживається, і подання ефективної медичної допомоги, 24 пацієнти померли. Було проведено 19 пересадок кісткового мозку. Шість пацієнтів, які перенесли таку операцію, живуть, і нам хотілося б сподіватися, що вони на шляху до одужання.

Після тривожних днів минуло вже більш як місяць, а деякі західні журналісти ще не від того, щоб приголомшити своїх читачів новими «чорнобильськими сенсаціями». Знову посилались на деякі посольства західних країн, які твердять, що в Москві з’являються продукти, які мають сліди радіоактивної зараженості, зокрема молоко.

Яка лінія поведінки в посольствах, мені сказати досить важко, відповів перший заступник міністра охорони здоров’я СРСР. Мені простіше сказати про те, як стоїть справа з продуктами харчування. Органи санітарного нагляду разом з працівниками агропрому не випускають у продаж, в тому числі й ринковий, жодної партії сільськогосподарської продукції без відповідного контролю.

Радянський журналіст запитав: чим можна пояснити, що деякі західні уряди заявляють, що, з одного боку, реальної небезпеки для їхніх країн і народів від аварії немає, а з іншого боку, продовжують брати участь у нагнітанні психозу і недоброзичливості щодо СРСР, приймаючи рішення про обмеження торговельних, економічних та інших зв’язків із соціалістичними країнами Східної Європи?

– Пояснення досить просте, – сказав В.Ф.Петровський. – Цілком очевидним є об’єктивний факт відсутності реальної небезпеки для цих країн. Ініціаторів аморальної кампанії роздування страху, психозу, злостивості на чужій біді не турбує ні реальний стан справ, ні доля людей. Вони пройняті одним: шукають привід для того, щоб зробити спробу кинути тінь на СРСР, ослабити вплив радянських ініціатив, спрямованих на припинення випробувань ядерної зброїі та її ліквідацію. Вони мають на меті – відвернути увагу від дій, що ведуть до посилення ядерної загрози й ослабити зростаючу в усьому світі критику Сполучених Штатів Америки і їхніх найближчих союзників. Що ж до торговельних ембарго, то тут, крім конфронтаційної політики, стоять своєкорисні інтереси економічних кіл на Заході, які намагаються завдати за всяку ціну удару по конкурентах, роздути ціни, захопити ринки.

Прапор комунізму, 1986 р., 7.06, № 135 (2531).

[1] Але і на 5.06.1986 р. конкретики в співчутті урядів (хоча б і соціалістичних країн тільки) не прибуло. Якби вони справді були – не так самотньо виглядала б нагорода для СССР від канадського інституту. Совєти організували цю нагороду, бо більше ніякого реального співчуття не було.

[2] Як ми бачимо, той факт, що сам Х.Блікс визнав рівень радіації низьким, нічого Совєтам не допоміг, бо на АЕС треба було працювати не язиками, а лопатами. Брехня Блікса викрита самими замовниками цієї брехні, і ми вправі не вірити жодному слову такого “професіонала”.

[3] Отже, реактор РБМК визнано ненадійним. І той факт, що американські фахівці за московські гроші визнали його надійним (“Прикусили языки…» під 24.05.1986 р.; «Слухи и реальность» під 11.06.1986 р.), нічого не допоміг.

[4] Досить прозоро сказано, що МАГАТЕ акуратно повторює всі вказівки, які надходять з Москви.

[5] Тобто в наказі, надісланому з Москви, містилась вказівка прийняти таке рішення саме через кілька днів (не годин і не місяців).

[6] Ухильна відповідь свідчить, що вже тоді керівники СССР розуміли, що зону буде викреслено із звияайного життя назавжди.