Вудочкою і спінінгом
З любовью до природи
Відкрився сезон промислового, любительського і спортивного рибальства на Канівському водосховищі
Петро Юрченко, старший держінспектор по області Середньо-Дніпровської державної інспекції по охороні, відтворенню рибних запасів і регулюванню рибальства “Укррибводу”.
Карта риболовних угідь біля Києва
Межі Канівського водосховища простяглися від греблі Канівської ГЕС до греблі Київської ГЕС, включаючи Десну на території Київської області, річки Трубіж, Красну і Стугну від гирла вгору на 15 кілометрів, а також усі інші водойми в зоні підтоплення.
Любительська риболовля дозволяється:
– на водоймах загального користування – всім громадянам безплатно;
– на водоймах та ділянках, де любительське і спортивне рибальство організовують, відповідно до укладених з органами рибоохорони договорів, товариства мисливців і рибалок або військово-мисливське, – тільки членам цих товариств;
– на водоймах, переданих органами рибоохорони за договорами для організації культурних рибних господарств Київських міської та обласної рад УТМР або військово-мисливського товариства, після завершення підготовчих робіт – за дозволами, що їх видають ці товариства безплатно або за плату.
Розмір плати, а також пільги, що надаються окремим категоріям осіб, обумовлені прейскурантом, затвердженим Держкомцін УРСР в установленому порядку. Від плати за рибальство в культурних рибних господарствах мисливців і рибалок та військово-мисливського звільняються інваліди Великої Вітчизняної війни і прирівняні до них, а також інваліди праці, незалежно від членства в цих товариствах. Учасникам Великої Вітчизняної війни, які є членами мисливсько-рибальських товариств, надасться знижка в розмірі 50 процентів.
У період від танення криги і до льодоставу (за винятком пори нересту) любительське і спортивне рибальство у водоймах загального користування дозволяється з берега, а також з човна, встановленого носом, нормою чи бортом впритул до берега (урізу води):
– членам товариств мисливців і рибалок та військово-мисливського – поплавковою або донною вудками із загальною кількістю гачків не більше трьох на рибалку і спінінгом з блешнею чи штучною наживкою, що замінює її;
– іншим громадянам – однією поплавковою або донною вудкою з одним гачком і спінінгом з блешнею чи штучною наживкою.
Примітка. Поняття «з берега» стосується як корінних берегів водойм, так і островів, але не поширюється на відмілини, які осушуються внаслідок пониження рівня води.
На водоймах та їх ділянках, закріплених за міською і обласною радами УТМР або військово-мисливським товариством ЧКВО, де любительське і спортивне рибальство організовують ці товариства, членам їх дозволяється ловити рибу з берега і човна – літніми поплавковими ї донними вудками (в тому числі з гумовим амортизатором), нахлистом, кружком, жерлицею, спінінгом з блешнею або штучною наживкою, доріжкою або спінінгом, що застосовується як доріжка, з веслового човна – без паруса і мотора, та проводочною вудкою.
Одночасно один рибалка може застосовувати перелічені вудки в будь-якому поєднанні із загальною кількістю гачків не більше п’яти, спінінг з блешнею або штучною наживкою. Ловити з човна можна протягом світлого дня за риболовними квитками, що їх видають органи рибоохорони радам товариств мисливців і рибалок для розподілу первинним організаціям та риболовним базам.
Примітки. 1. Дозволяється застосовувати кормушки, з’єднані із знаряддям лову, об’єм яких не більше 1000 кубічних сантиметрів.
2. Використаний для оснащення вудки «двійник» або «трійник» розцінюється як один гачок.
3. Інвалідам Великої Вітчизняної війни і прирівняним до них, учасникам Великої Вітчизняної війни, інвалідам праці, Героям Радянського Союзу і Героям Соціалістичної Праці, а також особам, нагородженим орденами трьох ступенів Слави, Трудової Слави, «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» при наявності відповідних посвідчень дозволяється ловити рибу з човна на водоймах, де любительське і спортивне рибальство організовують товариства мисливців і рибалок, – незалежно від членства в цих товариствах.
Підводне полювання на риб із застосуванням гарпунів і гарпунних рушниць, але без користування аквалангами та іншими автономними дихальними приладами, дозволяється повсюдно, за винятком водойм і їх ділянок, де любительське рибальство заборонене правилами, та місць масового відпочинку, визначених виконкомами місцевих Рад народних депутатів.
У зв’язку з процесом формування запасів раків промисловий і любительський вилов їх на Канівському водосховищі заборонено до окремого розпорядження.
До водойм і їх ділянок, переданих органами рибоохорони товариствам мисливців і рибалок для організації любительського і спортивного рибальства на Канівському водосховищі, віднесено:
– на водоймі «Голубої зони» – від межі забороненої зони Київської ГЕС униз по Дніпру до річки Павлівка, а по річці Козинка – від верхів’я до села Плюти, по Десні – від гирла до затоки Погрібська стариця, а також у затоці Річище – до гатки (межі забороненої зони Київської ГЕС), за винятком режимних зон мостів;
– ділянка обвідного каналу Київського водосховища від забороненої зони Київської ГЕС угору по каналу до межі Чернігівської області;
– с.Кийлів – ділянка від закінчення 500-метрової забороненої зони насосної станції вниз за течією на відстань одного кілометра і вглиб водосховища на 500 метрів від урізу води;
– в районі м.Переяслава-Хмельницького – від 500-метрової забороненої зони насосної станції на р.Трубіж угору проти течії на відстань 2.5 кілометра і вглиб водосховища на кілометр від урізу води;
– в районі с.Циблі – ділянка на відстань 4 кілометри і вглиб водосховища на кілометр від урізу води (від 500-метрової зони нижче входу у річковий порт Переяслав-Хмельницький вниз за течією);
– дренажний канал Бортничі – Вишеньки і дренажний канал у районі глухої захисної дамби с.Кийлів;
– дренажний канал в районі м.Переяслава-Хмельницького;
– в районі м.Українка – від гирла річки Стугна вгору проти течії на відстань кілометра і вглиб водосховища на 500 метрів від урізу води;
– в районі м.Ржищева – від пристані вгору і вниз на відстань кілометра і вглиб водосховища на 500 метрів від урізу води та Ржищівська затока;
– в районі с.Ходорів – Ходорівська затока вгору до верхньої межі затоки;
– в районі бази «Кальне» – ділянка на відстань кілометра і вглиб водосховища на 500 метрів від урізу води;
– в районі бази «Гусенці» – ділянка на відстань 3 кілометри і вглиб водосховища на 500 метрів від урізу води;
– кар’єри в районі с.Старе.
Вилов риби любительськими знаряддями за добу на одного рибалку не повинен перевищувати:
на водоймах загального користування: членам товариств – 3 кілограми, іншим громадянам – 2 кілограми;
на водоймах, де любительське рибальство організовують товариства мисливців і рибалок, – 5 кілограмів;
на водоймах, переданих під культурні рибні господарства, – 5 кілограмів.
Малоцінної риби, на яку не встановлено промислової норми (окунь, плоскирка, верховодка та ін.), членам товариств дозволяється виловити 10 кілограмів. Іншим громадянам – 5 кілограмів.
Правилами забороняється будь-яке рибальство протягом цілого року:
на відстані менше 5 кілометрів униз від греблі Київської ГЕС;
в затоці Річище вниз від греблі до гатки;
в затоці урочища Галерне на всьому протязі (затока ТЕЦ-5);
у верхньому б’єфі греблі Канівської ГЕС на відстані менше 500 метрів;
біля мостів «Голубої зони» Києва – у межах режимних зон з обох боків;
у 500-метровій зоні насосних станцій;
в радіусі 500 метрів навколо рибоводних і товарних рибних господарств.
Забороняється також ловити рибу:
– із застосуванням вибухових та отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком рушниць і пістолетів для підводного полювання), багрів;
– у підвідних магістральних каналах та відводах рибогосподарських меліоративних систем, а також у шлюзових каналах;
– у новостворених водосховищах – до окремого розпорядження;
– з незареєстрованих плавзасобів і плавзасобів, що не мають на корпусі чіткого номера;
– на промислових ділянках (тонях, плавах, районах застосування ставних знарядь лову тощо).
У відповідності з Указом Президії Верховної Ради СРСР від 14 серпня 1985 року «Про адміністративну відповідальність за порушення законодавства про охорону і використання тваринного світу» порушники підлягають попередженню або штрафу в розмірі до 50 карбованців, а службові особи – попередженню або штрафу до 100 карбованців, з конфіскацією належних їм знарядь лову та інших предметів, використаних при скоєнні порушення. Шкоду, заподіяну порушниками, вони компенсують у відповідності з встановленими таксами.
Незнання правил рибальства не звільняє від відповідальності за їх порушення.
Особи, які займаються любительським і спортивним рибальством, зобов’язані:
– додержувати правил і встановленого на водоймі режиму рибальства;
– підтримувати на водоймах належний санітарний стан, не допускати забруднення і засмічення водойм та їх берегів;
– мати при собі документи, що засвідчують особу, члени товариств мисливців і рибалок – членські квитки, а в необхідних випадках – дозвіл;
– не порушувати на водоймах і рибальсько-спортивних базах громадський порядок, допомагати держінспекторам рибоохорони у затриманні порушників правил;
– дбати про збереження насаджень на берегах водойм;
– не допускати пошкодження знаків, встановлених на водоймах та їх берегах.
Забороняється:
– застосовувати нові, не передбачені правилами знаряддя і способи лову;
– перебувати на водоймі або поблизу неї із знаряддями, застосування яких не дозволяється, а також з вибуховими та отруйними речовинами;
– продавати матеріал для сіток, знаряддя лову, застосування яких заборонено правилами;
– мити на берегах транспортні засоби, а також виконувати роботи, що негативно впливають на гідрохімічний режим водойм;
– продавати приватним особам цінні види риб та інших мешканців водойм, за незаконний вилов яких передбачено відшкодування;
– зупиняти плавзасоби в межах заборонених для рибальства місць, за винятком зупинок біля селищ та випадків, коли це вкрай необхідно (шторм, туман, аварія тощо).
Усі, хто займається любительським і спортивним рибальством, повинні суворо додержуватись діючих на даній водоймі чи басейні правил рибальства, активно допомагати органам рибоохорони в збереженні і відтворенні рибних запасів.
Вечірній Київ, 1986 р., 16.06, № 138 (12753).
Мета публікації – підкріпити статтю в «Правді» «Рыбалка с дозиметром» (8.06.1986 р.)