Перевірка характерів

В.Демков, другий секретар парткому київських обласних організацій і установ

Навіть у мирному житті трапляються обставини, коли від людини вимагається максимальна відвага і мужність, висока політична і моральна зрілість, дії, вчинки, як можна поставити врівень з подвигом.

Саме до таких випадків належить аварія на Чорнобильській АЕС, яка стала безкомпромісною перевіркою характерів, справжніх моральних якостей кожного з нас. Радянські люди витримали цей іспит з честю. В тому числі – робітники і спеціалісти з київських обласних оргаінізацій, установ і підприємств, які беруть активну участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

…Одним з перших відбув у район аварії загін співробітників УВС облвиконкому на чолі з комуністами – полковниками міліції В.М.Бовсуновським та В.І.Володіним. Поставлене перед ними завдання – забезпечити охорону громадського порядку та планомірну евакуацію населення – було не з легких. Адже люди були стривожені, збуджені, що вимагало особливої стриманості, тактовності та доброзичливості від працівників міліції, які прийшли їм на допомогу. І слід сказати, що в цих екстремальних умовах загін виконав своє завдання на відмінно.

В ті перші тривожні дні комуністи УВС облвиконкому прийняли кандидатами в члени КПРС працівників міліції В.М.Зварича, А.О.Жишка та Л.В.Щурова. На засіданні бюро парткому Київських обласних організацій і установ старшого лейтенанта міліції Л.В.Щурова запитали, що він виніс з серйозного випробування у небезпечній зоні. Він відповів, що цей іспит зробив його духовно сильнішим. І сьогодні молоді комуністи разом із своїми товаришами пильно несуть патрульну службу на в’їзді у 30-кілометрову зону, навколо АЕС, у селах, з яких тимчасово евакуйоване населення.

Самовіддано, як на фронті, працювали з перших днів аварії співробітники обласної лікарні: подавали медичну допомогу, ретельно обстежували всіх, хто опинився в небезпечній зоні. Найтепліших слів за цю благородну роботу заслуговують лікарі Є.Ф.Вакуленко, О.С.Монастирська, Л.М.Бобрик та інші.

Нині, коли триває буденна робота по усуненню наслідків аварії, трудівники київських обласних установ і підприємств теж не стоять осторонь. Водії і будівельники, інженери і працівники торгівлі, побуту та культури, партійні, профспілкові і комсомольські працівники… Їх не перелічити – тих, хто допомагає ліквідовувати наслідки аварії, налагоджувати працю і побут евакуйованих, забезпечувати нормальний трудовий ритм в усіх районах області.

І хоч для остаточної ліквідації усіх наслідків нещастя потрібен ще певний час, уже зараз можна впевнено сказати: у найважчі дні, як і згодом, комуністи і безпартійні не підвели, раз у раз показуючи приклади справжньої мужності та самовідданості.

Хоч були, на жаль, і прикрі винятки.

Бюро парткому обласних організацій і установ розглянуло нещодавно персональну справу заступника голови Київського обкому ДТСААФ В.А.Ковальчука. В перші дні аварії він через боягузство самовільно залишив м.Чорнобиль, не виконавши відповідального завдання [1], фактично самоусунувся від керівництва підлеглими. Думка членів бюро була одностайною і, напевне, єдино можливою за таких обставин: з партії – виключити.

На партійних зборах обласного міжспілкового Будинку самодіяльної творчості була розглянута персональна справа заступника директора будинку Л.К.Руденко, яка відмовилась виїхати до Поліського району для проведення культурно-масової роботи серед місцевого населення. Комуністи дали принципову оцінку її малодушному вчинку. Рішенням партійних зборів Л.К.Руденко виключена з членів КПРС.

Такі факти, повторюся, поодинокі. Але вони з особливою силою підтверджують незаперечну вірність вимогам, поставлених 27 з’їздом КПРС: не допускати при прийомі в партію найменшої поблажливості чи лібералізму, послідовно боротися за чисте і чесне обличчя партійця, здійснюючи авангардну роль не на словах – на ділі. Навіть (і особливо!) якщо діло це пов’язане для комуніста з особистою небезпекою, з необхідністю ризику і додаткових навантажень.

Нещодавно в партійних організаціях обласних установ та підприємств пройшли відкриті партійні збори по обговоренню завдань, що випливають з інформації обкому партії про стан справ в області. На цих зборах комуністи і безпартійні вирішили зробити все для того, щоб аварія на Чорнобильській АЕС не вибила з колії, не загальмувала виконання планів і соціалістичних зобов’язань першого року дванадцятої п’ятирічки.

Ретельно зваживши свої реальні можливості та внутрішні резерви, трудівники багатьох колективів зобов’язались попрацювати додатково, в позаурочний час та вихідні дні, щоб хоч частково відшкодувати збитки, яких завдала народному господарству аварія. Зокрема, колективи заводу залізобетонних виробів тресту «Поліськагробуд» та ПНУ тресту «Київшляхвибухпром» вирішили додатково відпрацювати (відповідно) 50 годин та 5 вихідних днів, а колектив облрембудтресту – щомісяця працювати по два вихідних дні у фонд ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. І таких пропозицій можна навести багато.

Нині трудівники обласних організацій, установ, підприємств з особливим завзяттям працюють над втіленням рішень 27 з’їзду КПРС. Люди розуміють, що найкращою допомогою державі, тим, хто безпосередньо постраждав від аварії на АЕС, є сьогодні саме ударна праця, порядок, дисциплінованість в усьому. І діють так за велінням серця і совісті.

Київська правда, 1986 р., 25.06, №150 (18632).

[1] А якого? Невже він мав про щось донести в КҐБ і не доніс? Чи мав нести варту біля пам’ятника В.І.Леніну і полишив свій пост?