Бажані гості в кожній оселі
В.Масарик, кор. «Київської правди»
Цю машину ми зустріли в селі Прибірськ Іванківського району поблизу ферми колгоспу імені Калініна. Ще здалеку побачили велику групу людей, які обступили темно-зелений мікроавтобус, звідки, підсилені гучномовцем, линули звуки музики.
– Це – наша агітаційна машина, – пояснила голова Іванківського районного комітету товариства Червоного Хреста Р.М.Шевченко.
Тим часом музична заставка закінчилася, і чоловік у білому халаті взяв у руки мікрофон.
– Головіний лікар дільничної лікарні Микола Панасович Сергієнко, – представила його Раїса Миколаївіна. – Він голова дільничного комітету нашого товариства. Скрізь, де б не побувала агітаційна машина, а буває вона майже в кожному селі, ми прагнемо, щоб з лекціями виступали місцеві медичні працівники чи активісти Червоного Хреста. Знаєте, люди своєму більше вірять.
Біля машини розгорнута невеличка виставка тематичної літератури. Люди розглядають її. Потім слухають лекцію, після якої в глибині машини спалахує кіноекран: починається демонстрація науково-популярного фільму.
Обідня перерва закінчилася. Люди розходяться по своїх місцях. Завершили роботу і представники товариства Червоного Хреста. Починають виставку, готуючись до переїзду.
Скільки ж було таких зустрічей?
– Ми вже й не порахуємо, – каже «командир» машини інструктор Вінницького обкому товариства Червоного Хреста М.С.Калинчук. Саме з Вінниці прибули вони разом з водієм О.Я.Лотоцьким на допомогу жителям Київщини. – Ми вже побували в Макарівському, Бородянському, Чорнобильському районах. Тепер ось в Іванківському. За кілька днів вирушимо додому. А нам на зміну приїдуть товариші з Хмельницького, Ровно, Тернополя, Івано-Франківська. Таким чином санітарна освіта населення, ознайомлення його з правилами гігієни за обставин, що склалися внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, триватиме.
Агітмашина Вінницького обкому Червоного Хреста на фермі колгоспу імені Калініна
Санітарна освіта жителів – не єдиний сьогодні клопіт активістів Київського обкому товариства Червоного Хреста. Одразу після аварії на атомній електростанції, коли виникла загроза радіоактивного забруднення навколишніх земель, обласна організація Червоного Хреста значно пожвавила свою роботу. Тільки в Іванківському районі було створено понад шістдесят санітарних постів, активізовано діяльність сандружин на підприємствах і в господарствах. А роботи було чимало. Активісти ходили по дворах, роз’яснювали людям ситуацію, ще склалася, стежили за виконанням вимог щодо додержання профілактичних заходів в побуті і на виробництві. А коли в район почали прибувати евакуйовані, в їхньому розміщенні взяли участь і сандружинники.
Шевченко розповідає, що до Іванківського районного комітету одразу почали надходиті заяви, в яких члени товариства Червоного Хреста просили, навіть вимагали, направити їх у Прип’ять чи на станцію для виконання дезактивації, використання на інших невідкладних роботах.
Сандружинники сьогодні тримають під неослабним контролем буквально кожного мешканця, регулярно доповідають лікарям про стан здоров’я людей, про кожний випадок захворювання. Та особливою турботою члени добровільного товариства оточили тих, хто прибув до району з 30-кілометрової зони, інвалідів, самотніх людей. Вони одержали грошову допомогу від Червоного Хреста. Але найголовніше – чуйність, душевна теплота, які постійно відчувають евакуйовані. Люди з білими нарукавними пов’язками, на яких зображено символ милосердя й безкорисливої допомоги, – бажані гості в кожній оселі.
Київська правда, 1986 р., 27.06, № 151 (18633).