З новосіллям!

Л.Янюк, М.Білокопитов (фото) спец.кореспонденти «Радянської України»

Репортаж з нового селища Тернопільське, що на Київщині в Макарівському районі

Учорашній суботній світанок у Тернопільському, як споконвіку ведеться в кожному селі, проспівали півні, їхні голоси перегукувалися від подвір’я до подвір’я. Прокидалося село. Розчинялися в будинках вікна. Промені сонця заломлювалися у свіжопофарбованих поверхнях, вигравали в орнаментах, що ними оздоблено будинки. То тут, то там чулося, як вдаряє в дно відра струмінь води. Господарі села почали наводити в оселях остаточний порядок – освіжали підлоги, стелили скатертини на столи, ставили на них короваї й квіти у вази… Тернопільчанам лишилося тут господарювати, вважайте, півдня: доти, як поріг кожного будинку переступлять нові господарі – ті, кому тут, у Тернопільському, віднині жити і працювати, кого зняла з рідних домівок аварія, що трапилась на Чорнобильській АЕС.

Панорама нового селища Тернопільське

Та людей не залишила в біді Батьківщина.

Тернопільське – перше село на Київщині, яке вчора прийняло новоселів – колгоспників «Червоного Полісся», які раніше жили в селі Чапаєвка Чорнобильського району. Перші 150 садиб з семи тисяч, які мають бути побудовані для чорнобильців до 1 жовтня цього року.

На кожній садибі – просторий сучасний будинок, господарський блок, погріб. У селі – торговельний центр, лазня.

Хліб-сіль новоселам – сім'ї чорнобильських колгоспників Горбецьких

Назву новому селу дали ті, хто його збудував – трудівники Тернопільської області. Вони приїхали сюди, на околицю села Людвинівка, 6 червня, розбили будівельний табір, привезли з собою все необхідне, склали паспорт будови. Ще й сьогодні цей паспорт – на видному місці: загальна площа 40 гектарів, у тому числі житлова зона – 22.96 гектара; кошторисна вартість – 4 мільйони 50 тисяч карбованців; завершення будівництва – 15 вересня. Поруч із щитом паспорта – екран змагання, на якому великими літерами написано: «Ідуть попереду всі».

Саме завдяки тому, що йшли попереду всі, новосели одержали ключі від нових будинків на півтора місяця раніше запланованого. Таким був короткий рапорт начальника будівництва В.І.Лисака на мітингу, що відбувся з нагоди входин у перше селище для чорнобильців. За спиною начальника будови вишикувалися представники двохтисячного загону будівельників Тернопільської області. Вважайте, кожне господарство, кожне підприємство – кожен трудовий колектив тернопільчан вважав своїм обов’язком, справою честі внести свій вклад у дострокове спорудження цього красивого сучасного села. Водночас і в себе в області тернопільці виконали план введення в дію житла.

Будівельник Т.В.Дружко, піднявшись на трибуну і вдивляючись в обличчя новосельців, які дружними рядами-сім’ями оточили її, говорив:

– Люди добрі, ми старалися для вас з усіх сил. Тут протягом цього літнього місяця ми стрічали ранки на будові, тут же й проводжали день. Я двадцять років будую, а такого, щоб за місяць було готове ціле село, не пригадую. Хай наповниться наше й ваше Тернопільське гомоном дітей, хай прикраситься садами! Щасти вам у всьому, товариші.

Дружко підняв над головою величезного дерев’яного ключа, вирізьбленого тернопільськими умільцями, і передав його голові Чапаєвської сільради П.С.Козленку.

Щиро й зворушливо агроном «Червоного Полісся», секретар комсомольської організації колгоспу О.М.Отрощенко від імені односельчан подякувала будівельникам, усім трудящим Тернопільської області, всьому народові, Батьківщині, партії за турботу та увагу, за чудові нові домівки, за добрі умови для життя й праці, які створені для них. Низько вклонилася вона й сім’ям селян Людвинівки і Фасової, які прийняли переселенців у перші дні після аварії, поділилися дахом над головою, всім, що потрібно для життя. Жителі обох сіл також зібралися тут, щоб разом відсвяткувати входини.

Перерізається червона стрічка на вулиці Київській, і новосели в оточенні гостей, під звуки троїстих музик входять у село. Розливається людське море на ручаї-вулиці – люди йдуть Чапаєвською, Тернопільською, Гусятинською, Молодіжною, вулицею Дружби. А біля кожного будинку стоять з короваями представники тернопільських колективів.

Бере коровай з рук бригадира будівельної бригади колгоспу «Червоний прапор» Теребовлянського району Стефанії Бружини солдатська вдова, пенсіонерка Аксинія Павлівна Козленко, цілує запашну хлібину і ронить на неї сльози – не може втамувати хвилювання. Її проводять у будинок заступник голови виконкому Теребовлянської районної Ради З.І.Носата, начальник ПМК-17 І.В.Концур. С.Бружина по-господарськи показує оселю, розповідає, де покладено продукти – картоплю, цукор, борошно, консерви, які привезли з Теребовлі, жартівливо доповідає, що курей нагодовано – птицю також везли звідти ж, вмикає радіо. Гучномовець транслює «Останні вісті». А з вулиці лунає пісня: «І в нас, і в вас хай буде гаразд…»

Напередодні селище Тернопільське відвідали перший заступник Голови Ради Міністрів СРСР, голова Держагропрому СРСР В.С.Мураховський і кандидат у члени Політбюро ЦК Компартії України, перший заступник Голови Ради Міністрів УРСР, голова Держагропрому УРСР Ю.П.Коломієць. Вони високо оцінили працю сільських будівельників з Тернопільської області.

У мітингу й святі з нагоди новосіль у селищі взяли участь перші секретарі обкомів партії: Київського – Г.І.Ревенко, Тернопільського – А.І.Корнієнко, завідуючий відділом сільського господарства і харчової промисловості ЦК Компартії України Є.Р.Чулаков. Виступивши на мітингу, вони говорили про те, що в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС беруть участь сотні трудових колективів братніх республік, Москви, Ленінграда. В цих складних умовах наочно проявились єдність партії і народу, розкрились найкращі риси радянського способу життя.

Радянська Україна, 1986 р., 3.08, № 176 (19681).