Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

День кіно у Чорнобилі

Борис Крижанівський

8 травня група довженківців уперше виїхала до зони, де ведуться роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щоб виступити перед тими, хто став на бій з грізною стиіхіею. А 27 серпня, в День радянського кіно, відбувся 76-й виїзд кінематографістів до Чорнобиля: з концертами і фільмами там побувала велика група кіномитців, очолювана заступником голови Держкіно УРСР І.Михайленко.

У зустрічах з трудівниками взяли участь секретар Спілки кінематографістів України М.Карпов, начальник Київського облуправління кінофікації В.Медведенко, режисери О.Косинов, М.Літус, В.Майкут, кінодраматурги М.Канюка, А.Дмитрук, актори Г.Болотов, Г.Долгозв’яга, О.Григорович, Ю.Критенко, Л.Перфілов, О.Колесник, В.Мишаков, В.Корсун, Й.Найдук, А.Переверзев, Ю.Рудченко, редактор С.Черняк, директор музею О.П.Довженка Т.Дерев’янко.

У переддень свята багато кінематографістів виїжджало до тих людей, що працюють по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. В одному з колективів, що ведуть цю нелегку і – не будемо ховати правди – небезпечну роботу, довелося побувати і мені разом з молодим кінознавцем Андрієм Косачем.

Ми їхали туди, щоб поговорити з трудівниками про мистецтво мультиплікації й показати мультфільми… Так і чую чиєсь заперечення: тут така серйозна справа, а ви з мультиками!.. Так, з «мультиками». Повірте, я і сам спочатку вагався. Та мушу сказати, що всі вільні від вахти люди зібралися задовго до початку і треба було бачити, як розквітали посмішки, світлішали обличчя, коли вони довідувались про що йтиме мова і що саме вони побачать… Ще раз упевнився: мультиплікації, як і коханню, – «все возрасты покорны»…

Вони небагатослівні, ці люди, вони не лише не говорять про те, що виконують героїчну роботу, а й не думають так. Воки роблять необхідне, потрібне. «Ми повинні це робити. Іншого виходу нема. Хто ж, як не я…». Такі фрази почули ми від них…

Що скажу? Виявилося, що мультиплікація потрібна їм. Давно не бачив і не чув я, щоб так слухали розповідь, щоб так сміялися при перегляді фільмів… І по тому підходили, дякували, розпитували… Хоча – будемо щирі й одверті – дякувати треба їм. Цим стриманим чоловікам з усіх кінців нашої неосяжної країни, які виконують урядове завдання, виконують необхідну, небезпечну і суто чоловічу роботу.

Напередодні Дня радянського кіно в чорнобильському кінотеатрі «Україна» силами кіностудії імені О.П.Довженка відкрито виставку «Від з’їзду до з’їзду», в якій представлено кращі фільми довженківців, створені в період між двома останніми партійними форумами. Одночасно в кінотеатрі експонується виставка плакатів – портретів українських кіноакторів, випущених Бюро пропаганди радянського кіномистецтва.

А в палаці культури табору «Казковий», розташованому в селищі Іловніца [1], де відпочивають після вахти ті, хто працює по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, ось уже два місяці експонується виставка фотографій і плакатів, присвячена здобуткам українського радянського кіно.

На екранах України, 1986 р., 30.08, № 35 (1445).

[1] Іловниця, нині покинуте селище Іванківського району – 22 км на південь від ЧАЕС.