Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

У Чорнобилі – робочий ритм

РАТАУ

Операторський пульт блокового щита управління першим енергоблоком Чорнобильської атомної станції чимось схожий ии казкову машину з фантастичних оповідань. На десятках телемоніторів – зображення реактора, машинного і турбінного залів, на круглому інформаційному табло спалахують і гаснуть різні сигнали. На екранах дисплеїв миготить безліч цифр. Тут – серце енергоблока. Звідси ведеться управління і контроль за роботою атомного реактора, турбін та інших механізмів комплексу.

– Навантаження на блоці розрахункове – 1000 мегават. Усі параметри в нормі. Відхилень немає, – дивлячись на табло, говорить начальник зміни О.Ф.Бокарєв. – Сьогодні на вахті також старші інженери В.В.Астахов, С.Ю.Волжанін, П.О.Шиян і дублер В.О.Баранов. Разом ми вже з 2 березня. Крім Віктора Астахова, корінного чорнобильця, інші приїхали з Ленінградської атомної. Два тижні проходили спеціальну підготовку, вели відповідальне дублювання під контролем. І лише потім нас допустили до самостійного чергування. Працюється добре, настрій бадьорий…

Якщо робоча біографія Олександра Федоровича і його товаришів на Чорнобильській станції тільки починається, то В.В.Астахов тут уже більш як десять років. Про своїх нових колег відзивається дуже тепло – «грамотні, обізнані спеціалісти, чудові хлопці». Коли сталась аварія, Віктор Васильович був у відпустці. З травня він знову тут.

– Мої функції – контроль за станом обладнання і систем, які забезпечують роботу турбін, – не відриваючись від дисплея, розповідає Астахов. – У період ліквідації наслідків аварії виконував обов’язки начальника зміни, тепер – старший інженер [1]. Ситуація на станції сьогодні стабілізувалася, стало набагато спокійніше. Цьому, поряд з поліпшенням радіаційної обстановки, великою мірою сприяли і те піклування, увага, якими нас оточили. Моя сім’я живе тепер у Києві, у впорядкованій 3-кімнатній квартирі. Старший син ходить у школу, а молодший готується до неї. Знаю, що ніхто з евакуйованих не залишився без житла, дружньої підтримки. І ми вдячні Батьківщині, всім людям за братерську допомогу.

Життя на Чорнобильській АЕС дедалі більше входить у нормальну колію. Переконуюсь у цьому після багатьох зустрічей з працівниками різних служб і підрозділів станції.

– Обстановка у нас нормальна, звичайнісінька робоча, – погоджується директор ЧАЕС М.П.Уманець. – З моменту пуску після аварії атомна станція виробила на сьогоднішній день понад 7 мільярдів кіловат-годин електроенергії. Перший блок діє стабільно, перебуває під номінальним навантаженням. Другий тепер зупинено і відповідно до графіка поставлено на капітальний планово-запобіжний ремонт. На третьому блоці і прилеглій до нього території тривають дезактиваційні роботи, ревізія устаткування і механізмів з метою їх профілактичного ремонту.

Але є на станції енергоблок, який вже ніколи не дасть електрики. Мені доводилось бачити, як «укутували» його багатометровим залізобетонним покривалом, яких титанічних зусиль коштувало людям спорудження саркофага над пошкодженим четвертим реактором. З тих осінніх днів минуло півроку. Як поводить себе похований об’єкт? На думку вчених і спеціалістів, які здійснюють контроль за ним, – спокійно. Температура всередині саркофага має тенденцію до стабільного зниження. Так, якщо в листопаді вона була 140 градусів Цельсія, то сьогодні вже менш як 100. Всі основні параметри, що характеризують пошкоджений реактор, свідчать про затухання у ньому процесу. І хоча будь-яких ексцесів з його боку не передбачається, на випадок екстремальної ситуації енергетики створили спеціальну систему безпеки. Але, як вважають учені, використати її поряд з примусовою системою охолодження не доведеться.

Теплого квітневого вечора, від’їжджаючи з станції, побачили ми… рибалок. У різних місцях каналу, який огинає корпуси енергоблоків, групи людей з вудками в руках ловили рибу. Такого тут давно не спостерігалось. Значить, і справді на Чорнобильській атомній життя людей повертається до колишнього, звичного ритму.

Прапор комунізму, 1987 р., 29.04, № 100 (2799); той самий текст за підписом М.Волобуєв – Київська правда, 1987 р., 29.04, № 101 (18886).

[1] Тобто в період, коли всі з ЧАЕС порозбігалися, його тимчасово підвищили, а тепер знову знизили у посаді.