Виноградарство і виноробство

Ольговський С.Я.

Про велику роль виноградарства свідчать зображення виноградної лози на монетах Німфея, Фанагорії, Тіри. В Керчі є зображення лози на кам’яному саркофазі. Кісточки винограду виявлені практично на всіх античних пам’ятках. І хоча Страбон писав про суворий клімат Північного Причорномор’я, в якому погано росте виноград, колоністи, в результаті завозу із Греції і селекції, у перших століттях нашої ери змогли перейти від вирощування дрібних сортів винограду до сортів з більшими ягодами і насінням. Той же Страбон сповіщає, що на зиму лозу присипали землею.

Розвиток виноградарства зумовлював і розвиток виноробства. Про місцеве виготовлення вина свідчать виробництво гостродонних амфор для вин в Херсонесі і на Боспорі, а також місцеві культи Діонісія. В Ольвії, Херсонесі, на Боспорі знайдені виноробні — оцементовані або кам’яні майданчики для віджиму виноградного соку та кам’яні цистерни, куди цей сік зтікав. Іноді для видавлення соку використовували преси — кам’яні ваги із заглибленими пазами для перев’язування канатами. Такі знахідки відомі в декількох садибах Херсонесу. Щоправда, в Ольвії виноробні відомі лише до перших століть нашої ери. На Боспорі найбільш розвинене виноробство було у східній частині Керченського півострова. Найбільш цікавою є садиба елліністичного часу біля Солдатської слобідки між Мірмекієм та Пантікапеєм, основною галуззю якої було саме виноробство. У ІІІ ст. до н.е. тут функціонував давильний майданчик і цистерна, а пізніше два майданчики і дві цистерни по 7 000 і 8 000 літрів.

При розкопках міст Північного Причорномор’я досить частими знахідками є довгі криві залізні ножі для зрізування грон винограду. Найдавніший із них (VI ст. до н.е.) знайдено в Ніконії.

Про поширення виноградарства і виноробства свідчить також шанування з IV ст. до н.е. в грецьких колоніях культу Діоніса — покровителя цієї галузі.