Грехем Грін (1904 – 1991)

Зіньчук І.

Народився 2 жовтня 1904 в Беркампстеді (графство Хартфордшир). Вчився в Беркампстед-скул, де його батько був директором, потім в Бейллиол-колледже Оксфордського університету, одночасно працював в тютюновій компанії. Потім деякий час був співробітником в місцевому тижневику. У 21 рік прийняв католицтво, а в 1927 одружувався з Вівьен Дейрелл-браунінг. З 1926 по 1930 роки служив у відділі листів лондонської «Таймс».

Грін перестав працювати журналістом після успіху свого першого роману «Людина усередині (The Man Within, 1929). У 1932 р. він опублікував гостросюжетний політичний детектив Стамбульський експрес (Stamboul Train), і подальші книги з елементами детективного жанру –« Найманий вбивця» (A Gun for Sale, 1936), «Довірена особа» (The Confidential Agent, 1939), «Відомство страху» (Ministry of Fear, 1943). Його романи «Це поле бою» (It’s а Battlefield, 1934) і «Мене створила Англія» (England Made Me, 1935,) відображають соціально-політичну ситуацію 1930-х років. Брайтонський льодяник (Brighton Rock, 1938) – перший «розважальний» роман, події якого висвітлені з релігійною проблематикою.

В кінці 1930-х років Грін багато подорожував по Ліберії і Мексиці. Глибоко особисті звіти про ці поїздки стали основою двох книг – «Подорож без карти (Journey Without Maps, 1936), «Дороги беззаконня (The Lawless Roads, 1939). Політичні нападки на католицьку церкву Мексики надихнули письменника на створення роману «Сила і слава» (The Power and the Glory, 1940).

З 1941 по 1944 рр. Грін як співробітник міністерства закордонних справ знаходився в Західній Африці, де розгорнуться події його роману « Суть справи» (The Heart of the Matter, 1948), що приніс йому світове визнання.

Пізнішу творчість Гріна відрізняє відчуття злободенності, яке він, ймовірно, знайшов, працюючи кореспондентом журналу «Нью ріпаблік» в Індокитаї. Місце дії пізніх романів Гріна – екзотичні країни напередодні міжнародних конфліктів. У викривальному романі «Тихий американець» (The Quiet American,1955) змальовано Південно-східну Азію напередодні американського вторгненням; у «Нашому резиденті в Гавані» (Our Man in Havana, 1958) – Кубу перед революцією; у «Комедіантах» (Comedians, 1966) – Гаїті в правління Франсуа Дювалье.

Серед інших творів Гріна – п’єси, Теплиця (The Potting Shed, 1957), Поступливий коханець (The Complaisant Lover, 1959) ; збірки оповідань «Двадцять одна розповідь» (Twenty-one Stories, 1954), «Відчуття реальності» (A Sense of Reality, 1963) та інші; збірки есе «Втрачене дитинство» (The Lost Childhood, 1951 ; Вибрані есе (Collected Essays, 1969) романи – « Подорож з тіточкою» (Travels With My Aunt, 1969, « Почесний консул» (The Honorary Consul, 1973, «Людський чинник» (The Human Factor, 1978, «Монсеньор Кіхот» (Monsignor Quixote, 1982,) та інші. Помер Грін у Швейцарії 3 квітня 1991 року.

«Тихий американець»

Антиколоніальний роман.

Події роману відбуваються у В’єтнамі, в той час, коли французькі колонізатори усвідомили неминучість своєї поразки у війні проти народу, що бореться за свою незалежність. Французька авіація бомбила мирні в»єтнамські села. Радянський Союз підтримував національно-визвольну боротьбу В»єтнамського народу.

В ці ж дні американські колонізатори втручалися у внутрішні справи країни. Вони вербували продажних політичних діячів місцевого походження, спираючись на яких, США надали б законного вигляду цьому втручанню.

Роман починається з того, що Томаса Фаулера- журналіста, кореспондента англійської газети, який приїхав в м. Сайгон, щоб писати про війну, викликають до слідчого, який веде справу про вбивство американця Олдена Пайла.

Пайл і Фаулер були суперниками у коханні до Фуонг. У стосунках з Фуонг, Фаулер шукає порятунку від самотності. Гарна ніжна дівчина, її увага необхідні йому Фуонг погодилась на становище коханки, тому що прагне одружитися з англійцем, покинути свою замучену війною країну і отримати стабільне заможне життя. Їй дуже хочеться оселитися у світі хмарочосів і лімузинів.. Однак Фаулер не може дати їй цього, тому що одружений.

Фуонг вирішує, що буде з Пайлом, який може дати їй все те, до чого вона прагне.

Орден Пайл- секретний агент американської місії в Сайгооні, що має великі гроші для підкупу, наймання вбивць та терористів, організовує терористичні акти, вибухи пластикових бомб серед мирного населення, шоб потім звинуватити в цих насильницьких діях комуністів, ліві сили, тих хто бореться за незалежність. Це потрібно американцям, щоб спровокувати людей на виступи проти лівих сил, загострити ворожнечу між різними угрупуваннями в’єтнамців. Пайл не відчуває своєї провини. Він вважає свою криваву діяльність благородною місією в ім’я демократії і прогресу.

Спочатку, Томас Фаулер не втручається у політику і війну. Однак, згодом усвідомлює хибність своєї позиції, розуміє необхідність викриття підступної діяльності, побожного, «тихого американця» Адже в’єтнамці мають право бути господарями своєї землі, мирно жити, ростити дітей. Саме тому, Фаулер наводить в’єтнамських патріотів на слід американця, який діяв проти в’єтнамського народу. Фаулер не вчинив би так через образу або приватні інтереси. Він зрозумів – не можна бачити нещасну жінку з вбитим немовлям, і, байдуже пройти мимо. Грін пише: «Рано чи пізно людині доводиться стати на чийсь бік, якщо вона хоче лишитися людиною».

Після смерті Олдена Пайла Фуонг залишається жити з Томасом Фаулером.

Роман пройнятий повагою і любов’ю до миролюбного і працьовитого в‘єтнамського народу. Г. Грін проголошує право в’єтнамців самим обрати шлях до свого майбутнього, самим будувати свій дім і наводити в ньому порядок.

Тисячі знищених сіл, міст та зруйнованих домівок, спалені ліси, діти, що простягають руки до вбитих матерів, мертві тіла замучених катами патріотів, розстріляні, розірвані бомбами, знищені вогнем мирні жителі. – Ось жахливі наслідки американської війни у В’єтнамі та політики колоніалізму.