Вірджиния Вулф (Virginia Woolf, 1882 – 1941)

Зіньчук І.

Письменниця, літературний критик Народилася в Лондоні, в родині літературного критика Леслі Стівена і Джулії Джексон. Коли Вірджинії виповнилося 13 років, померла її мати, це спричинило перший нервовий зрив у письменниці. Старша сестра Стелла деякий час виконує обов’язки господині дому, але незабаром помирає. Середня сестра Ванесса змушена займатися домом, і дає відсіч батькові, який перетворюється в деспота. Після смерті батька, Стівени переїжджають в Блумсбері, де в їхньому домі часто обговорюються суспільні проблеми. Вірджинія і Ванесса були близькими в дитинстві, коли Ванесса повідомила що одружується з Клавом Беллом, Вірджинія дуже образилась. Це сталося декілька днів після смерті її брата Тобі, який захворів тифом, під час їхньої спільної подорожі Грецією. У 1909 році Стівен Стерчі,пропонує їй одружится, але шлюб не відбувся.В цей час письменниця починає вмдавати критичні статті в журналах, працює над першим романом.

У 1912 році виходить заміж за Леонарда Вульфа, письменника, журналіста. 1917 р. подружжя засновує видавництво «Хогарт Пресс», звідки виходять у світ всі твори письменниці.Згодом видавництво стало джерелом прибутку.Леонард дуже підтримував Вірджинію. Вона намагалася вбити себе, її мучила біль голови,переслідували видіння, голоси. Письменниця переписувала свої романи десятки разів.Тільки під час хвороби, вона не вела щоденників, які вийшли окремив виданням у 4 томи.

в 1922 році Вірджинія познайомилась з Вітою Саквіл –Вест, їх поєднала дружба, яка стала підґрунтям для роману «Орландо». З початком Другої Світової війни Вірджинія дуже хвилювалася за чоловіка, який був євреєм. В неї знову почалися головні болі. Вважаючи, що без неї Леонардові буде легше, вірджинія залишила листа чоловікові та сестрі, і втопилася в річці Оуз, недалеко від їхнього будинку в Сасексі.

Найвідоміший роман письменниці – «Міссіс Делоуей».

„Місіс Делоуей”

Події цього роману відбуваються в один із червневих днів1923 року. Описується один день із життя Лондонського Уест-енду. Липневого ранку місіс Делоуей йде за квітами для свого вечірнього балу. З цього моменту потік часу поділяється на певні проміжки, ударами годинника на башті Біг Бена. Поступово, через потік її спогадів, розмов з людьми, перед читачем постає життя героїні.

Роман не поділений на розділи чи частини, він побудований як потік відчуттів героїв, їх переживань і почуттів, як потік їх свідомості та подій, що з ними відбуваються. Клариса Делоуей дізналася, що її друг Пітер Уолш після довготривалої поїздки повернувся до Лондона. Він все ще кохає Кларису, проте, прийшовши на її вечірній бал, не наважується сказати їй про свої почуття. Місіс Делоуей почувається самотньою, донька не розуміє її, чоловік заклопотаний парламентськими сесіями і приділяє їй мало уваги. Однак Клариса звикла до розкішного життя, яке забезпечує чоловік, і не хоче нічого змінювати.

Паралельно описується доля Септімуса Сміта, який став жертвою війни, його доля надломлена, під час припадків божевілля він постійно пригадує жахливу картину смерті свого найкращого друга, який загинув на війні. Зрештою Септімус Сміт покінчує життя самогубством і залишається самотньою його дружина Лукреція Сміт.

В ромні Вірджинія Вульф підкреслює думку про пустоту життя і даремність надій.