Поняття функцій держави,
форми і методи їх здійснення
Шестопалова Л. М.
Функції держави – основні напрями діяльності держави, в яких знаходять свій вираз її сутність, завдання і цілі.
Властивості функцій держави:
1. У них безпосередньо знаходить свій вираз і конкретизацію соціальна сутність держави, виявляється те, чиї інтереси – всього суспільства чи лише окремих його частин (класів, соціальних груп) – вона виражає і забезпечує.
2. У функціях сучасної демократичної держави знаходить свій вираз її активна роль як особливої політико-територіальної організації, що покликана обслуговувати суспільство і його членів у всіх сферах суспільних відносин.
3. Становлення і розвиток функцій держави зумовлений конкретно-історичними умовами існування даної держави, які визначають соціальну спрямованість держави, що знаходить свій вираз в її функціях.
Характер здійснення функцій держави:
– постійний;
– систематичний;
– відбувається протягом усього часу існування об’єктивно зумовлених завдань, що стоять перед державою;
– вони виникають, здійснюються і розвиваються відповідно до тих завдань, що належить виконувати державі у конкретних історичних умовах.
Функції держави – основні напрями її діяльності, якими зумовлена робота всього державного апарату й кожного його органу.
Функції окремого органу держави – основні напрями його діяльності, зумовлені соціальним призначенням кожного з них як особливої частини механізму держави, що знаходять свій вираз і конкретизацію у компетенції державних органів, у закріплених за кожним органом правах і обов’язках.
Види функцій держави:
– за формами їх здійснення та
– за методами їх здійснення.
Форми здійснення функцій держави:
– правотворчість;
– правове регулювання у цілому;
– безпосередня організаторська діяльність щодо здійснення правових настанов.
Зміст функції держави – процес впливу держави через практичну діяльність її відповідних структур на певні суспільні відносини або на групу однорідних чи споріднених суспільних відносин.
Конкретна функція держави – єдність змісту, форм і методів здійснення відповідної гілки єдиної державної влади (законодавчої, виконавчої, судової), застосування якої пов’язане з особливостями конкретного об’єкта державного впливу.
Правові форми функції охорони правопорядку, законності, прав і свобод громадян:
а) правотворча – правове регулювання суспільних відносин шляхом видання компетентними державними органами нормативних (тобто загальнообов’язкових до виконання) актів для зміцнення та охорони правопорядку, законності, визначення змісту і забезпечення здійснення прав та свобод громадян;
б) правозастосовна – діяльність державних органів щодо втілення законів і підзаконних нормативних актів у повсякденну суспільну практику шляхом видання правозастосовних актів, пов’язана з повсякденним вирішенням різних питань керування справами суспільства, що виявляється на практиці як владна, творча виконавчо-розпорядницька робота державних органів по здійсненню функцій держави шляхом видання актів застосування норм права, які стають підставою для виникнення, зміни чи припинення правовідносин у сфері здійснення функцій держави.
в) правоохоронна – забезпечення безпосереднього реагування на вчинені правопорушення у сфері здійснення державних функцій, встановлення і притягнення до юридичної відповідальності осіб, які їх вчинили.
Акти застосування норм права при здійсненні правоохоронної діяльності компетентними органами держави (їх посадовими особами):
– постанови слідчих;
– протести і подання прокурорів;
– вироки і рішення суддів тощо.
Призначення актів застосування норм права при здійсненні правоохоронної діяльності:
– профілактика злочинів та інших правопорушень;
– відновлення порушених прав:
– реалізація юридичної відповідальності суб’єктів, які вчинили правопорушення у сфері реалізації функцій держави.
Організаційні форми діяльності державних органів щодо здійснення функцій держави:
а) організаційно-регламентуюча – оперативна повсякденна організаційна робота, спрямована на вирішення конкретних завдань, техніко-організаційне забезпечення функціонування різних ланок державного механізму;
б) організаційно-господарська – поточна господарська робота (економічне обгрунтування, контрольно-ревізійна діяльність, бухгалтерський облік, статистика, організація постачання, збуту і т. п.) з матеріального забезпечення виконання різних державних функцій;
в) організаційно-ідеологічна – повсякденна роз’яснювальна, виховна робота, спрямована на ідеологічне забезпечення виконання функцій держави (роз’яснення змісту нових законів та інших нормативних актів, формування громадської думки, робота із засобами масової інформації тощо).
Методи здійснення функцій держави:
– переконання;
– заохочення;
– примус.
Методи здійснення функцій держави відповідними державними органами та їх посадовими особами:
а) метод переконання – проведення відповідної ідеологічної діяльності (у т. ч. правового виховання населення), проведення різних профілактичних заходів, спрямованих на формування у населення переконання в об’єктивній обгрунтованості існуючих функцій держави та необхідності сприяння їх реалізації;
б) метод заохочення – пропаганда позитивного досвіду та надання різних пільг і нагород суб’єктам, які безпосередньо беруть участь в ефективному здійсненні функцій держави або сприяють цьому;
в) метод примусу – застосування до суб’єктів, які вчинили правопорушення у сфері здійснення державних функцій, передбачених нормами права заходів покарання, перевиховання та спонукання до діяльності, спрямованої на усунення шкоди, заподіяної протиправною поведінкою.