Органи держави
Шестопалова Л. М.
Види влади (Дж. Локк, Ш. Монтескьє):
– законодавча;
– виконавча;
– судова.
Види влади:
– законодавча;
– виконавча;
– судова;
– президентська;
– контрольна;
– ЗМІ;
– виборча.
Види влади (Петров К.П.):
– законодавча;
– виконавча;
– судова;
– інформаційна;
– ідеологічна;
– концептуальна;
– інші види.
Державний апарат – система державних органів.
Орган держави – особа чи структурована група осіб, які виступають від імені держави та наділені владно-державними повноваженнями, в тому числі правом застосовувати засоби державного примусу і здійснювати державно-організаторські, розпорядчі, судові та інші функції відповідно до свого призначення.
Ознаки органів держави:
– загальні;
– специфічні.
Загальні ознаки органів держави:
1) створюються відповідно до закону шляхом безпосередньої чи представницької демократії, виконують передбачені законом функції;
2) мають державно-владні повноваження;
3) діють у встановленому порядку;
4) взаємопов’язані відношеннями субординації;
5) усі разом створюють одну цілісну систему – апарат держави.
Специфічні риси державних органів – риси, що відокремлюють державні органи від недержавних, а також від організацій в сучасній демократичній державі:
– їх формування безпосередньо народом шляхом виборів або державними органами, сформованими народом;
– здійснення державними органами своїх функцій від імені держави;
– виконання кожним державним органом чітко визначених, встановлених у законодавчому порядку повноважень, видів і форм діяльності;
– наявність у кожного державного органу юридично закріпленої організаційної структури, територіального масштабу діяльності, спеціального юридичного акта (положення), що визначає його місце і роль у державному апараті, а також порядок його взаємовідносин з іншими державними органами та організаціями;
– надання державним органам повноважень державно-владного характеру.
Практичне відображення державно-владних повноважень державних органів полягає у:
– виданні від імені держави юридично обов’язкових нормативних і індивідуальних актів;
– здійсненні державними органами нагляду за точним і неухильним виконанням вимог, передбачених цими актами;
– забезпеченні та захисті цих вимог від порушень шляхом застосування засобів виховання, переконання, стимулювання, а в необхідних випадках – державного примусу.
Склад державного органу:
– особи, які здійснюють керівництво, безпосередньо виконують покладені на них керівні повноваження;
– спеціалісти;
– інші допоміжні особи, які забезпечують технічні умови виконання функцій.
Види органів держави:
1. Органи держави за місцем у системі державного апарату:
а) первинні – створюються шляхом прямого волевиявлення (виборами) громадян (Верховна Рада України, Президент України);
б) похідні (вторинні) – створюються первинними органами, походять від них і їм підзвітні (Кабінет Міністрів України, судові органи тощо).
2. Органи держави за характером і змістом діяльності:
а) органи законодавчої влади;
б) органи виконавчої влади;
в) органи судової влади.
3. Органи держави за способами створення:
а) виборні – обираються громадянами або іншими суб’єктами (Верховна Рада України);
б) призначувані – призначаються іншими органами держави (місцеві державні адміністрації).
4. Органи держави за часом функціонування:
а) постійні, що створюються на невизначений строк;
б) тимчасові, що створюються на певний календарний строк.
5. Органи держави за територією, на яку поширюються їх повноваження:
а) загальнодержавні (центральні) – повноваження поширюються на всю територію держави (Кабінет Міністрів України);
б) місцеві (локальні) – повноваження поширюються на певну частину території держави – область, район, населений пункт (місцеві державні адміністрації, міський суд).
6. Органи держави за персональним складом:
а) одноособові – складаються з однієї особи (Президент України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини);
б) колегіальні – складаються з ряду осіб (Верховна Рада України).
7. Органи держави за місцем і напрямом державної діяльності:
а) органи державної влади;
б) органи державного управління;
в) судові органи;
г) контрольно-наглядові органи;
д) збройні сили, поліція, органи державної безпеки, пенітенціарної системи.