По горі, горі пави літали

Запис Ю.Федьковича

По горі, горі пави літали,

Пави літали, пір’є роняли.

Ходить за ними гречная панна,

Гречная панна, на імня…

Пір’є збирає, в рукав складає,

З рукавця бере, на столик кладе,

З столика бере, віночок плете,

Віночок плете, на голов бере:

– Дивися, ненько, чи подібненько?

– Подібно, дочко, як в колядочку.

– Рано в неділю до церкви піду!

До церкви пішла, там їль виросла,

Їль та й береза золотомрежа.

Уломю ж бо я золоту мрежу

Та и понесу ж ї до злотарчика:

– Май-біг, помай-біг, золотарчику!

Окуй ти мені пав’яний вінець,

Пав’яний вінець, срібний перстенець,

Пав’яний вінець до вінчанєчка,

Срібний перстенець до мінянєчка.

Звіялися три, три буйні вітри,

Звіяли вінець у бистрий Донець,

А на тім Донці три риболовці,

Три риболовці, гречні молодці.

– Чи не спіймали пав’яний вінець?

– Гой ми спіймали пав’яний вінець

По уйстю-моря, по конець-Донець,

Та що ж нам буде за перейомець?

– Одному буде пав’яний вінець,

Другому буде срібний перстенець,

Третьому буду сама молода,

Сама молода, як та ягода.

Примітки

Друк. за автографом (відділ рукописів Інституту літератури ім. Т. Шевченка АН УРСР, ф. 58, од. зб. 63, арк. 13). Варіант опублікований в томі «Писання», І, стор. 625, XXII.

Подається за виданням: Народні пісні Буковини в записах Юрія Федьковича. – К.: Музична Україна, 1968 р., с. 46 – 47.