Віхола

Михайло Харишин

(зимова колискова)

Люлі, люлі, для дитяти

Буду люлю колихати,

Байку-казку розкажу

Про Віхолу зимову.

…Налетіла Віхола,

Загула під вікнами,

Повно снігу нанесла,

За порогом намела.

Через шибку заглядає,

Неслухняних виглядає.

Не пускає в двір гуляти,

Каже: «Дітям треба спати».

«Під теплесеньку перину

Умостіть, – велить, – дитину.

А старому дідугану

Кожушину дайте рвану.

На печі нехай куняє,

Дитинчатко забавляє,

Щоб великою росла,

Мусить спатоньки вона».

Люлі, люлі, баю-бай,

Спи, маленьке, засинай.

Хай тобі, дитя, насниться

Весна красна чарівниця.

18.12.2012 р., м.Київ