Як ведеться, так і живеться

Панас Мирний

Образки з життя

Примітки

До циклу входять сім оповідань: «День на пастівнику», «Батьки», «Дома», «У школі», «Брат і сестра», «Панич», «Татарин братик, татарин». Перші два оповідання були опубліковані за життя Панаса Мирного в альманасі «Рада», оповідання «Дома» та «У школі» побачили світ в 1928 р., решта – тільки 1951 р. Про роботу над циклом «Як ведеться, так і живеться» Панас Мирний писав у листі до М. П. Старицького 1882 р.:

«Колись малась думка у таких обрисках подати (як Щедрін у «Семействе Головлевых») цілу низку народних типів від дідів аж до сього часу, зв’язавши їх докупи однією ідеєю: як з покоління до покоління винародовлювались наші найталановитіші люди і як тільки освіта посліднього часу знову довела внуків до того погляду, що вся робота батьків була одна тяжка помилка, і як вони знову привернулись до народу. Я не залишив зовсім сії своєї праці, оже на який час все-таки її одкинувся. А проте є, кажу, у мене обрисків зо два…»

Роботу над циклом Панас Мирний так і не завершив. Чорнові та білові автографи оповідань, що зберігаються в архіві письменника, дають можливість зрозуміти задум цілого твору.

Написавши «День на пастівнику», «цей прекрасний психологічний етюд», за словами В. Горленка, Панас Мирний пише оповідання «Батьки», де з притаманною йому докладністю прагне розповісти біографію представників старшого покоління Грицаїв – батьків маленьких героїв першого «обриска». І «День на пастівнику», і «Батьки» були остаточно опрацьовані Панасом Мирним і переписані начисто.

Далі за змістом повинно було йти оповідання «Брат і сестра», потім «Панич» та «Татарин братик, татарин», в яких розповідалось про дальшу долю Василя та Галі, дітей Параски та Йосипа Грицаїв. Робота над цими образками не була завершена. Чорновий автограф їх (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР, відділ рукописів, ф. 5, № 7) має велику кількість виправлень, скорочень та доповнень.

Отже, план циклу спочатку був такий: «День на пастівнику» – «Батьки» – «Брат і сестра» – «Панич» – «Татарин братик, татарин».

У процесі роботи над твором задум письменника дещо змінювався. Свідченням цього є належне до циклу оповідання «Дома», в якому знову зустрічаємо розповідь про життя батьків – старшого покоління Грицаїв. У значно скороченому вигляді (на трьох сторінках) у формі спогадів однієї з дійових осіб про свої дівочі літа Панас Мирний подає виклад тих самих подій, які по суті складають зміст оповідання «Батьки».

Очевидо, на даному етапі роботи над циклом письменник збирався опустити «Батьки». Про це свідчить також та обставина, що оповідання «Дома» позначене цифрою «2» (першим повинно було йти «День на пастівнику»). Наступне за змістом оповідання «У школі» йде під № 3. Його початок дослівно збігається з початком оповідання «Батьки», що також стверджує думку про намір автора не включати до циклу «Батьки». Четвертим у цій редакції планувався образок «На службі» (позначено цифрою 4), що являє собою варіант оповідання «Панич». Він не був закінчений, розповідь уривається десь посередині.

Таким чином, з певною долею вірогідності можна вважати, що робота над іншим варіантом ішла за таким планом: «День на пастівнику» – «Дома» – «У школі» – «На службі».

Але жоден з варіантів не був доведений до кінця. Перед нами один з тих великих творчих задумів письменника, які так і не дочекались «слушного часу» і залишились незавершеними.

Готуючи видання: Панас Мирний, Твори, ДВУ, 1928, упорядник другого тома І. Ткаченко разом з образками «День на пастівнику» та «Батьки» вперше опублікував оповідання «Дома» та «У школі». Цю спробу упорядника познайомити широкого читача з неопублікованими творами Мирного не можна вважати вдалою. Не вивчивши історії написання твору (можливо через брак усіх архівних матеріалів), І. Ткаченко об’єднав в основному тексті під спільною назвою «Як ведеться, так і живеться. Образки з життя» завершені й незавершені оповідання, до того ж оповідання з різних варіантів. Неминучі в таких випадках повторення, як наприклад, початок «У школі», упорядник усунув за допомогою контамінації тексту.

«Брат і сестра», «Панич», «Татарин братик, татарин» – вперше побачили світ у російському перекладі: Панас Мирный, Собрание сочинений в четырех томах, т. 3, М., 1951. Упорядники третього тома доклали багато праці, щоб зробити ці оповідання набутком читача. Проте, як і у виданні 1928 р., беззастережне поєднання в основному тексті завершених і незавершених творів під загальною назвою «С кем поведешься, от того и наберешься. (Цикл)» є неправомірним. Викликає заперечення і розташування оповідань за планом: «День на пастівнику» – «Батьки» – «Брат і сестра» – «Дома» – «У школі» – «Панич» – «Татарин братик, татарин», при якому довільно чергуються оповідання з різних варіантів циклу, що призводить до повторень та порушення основного змісту.

Ці ж хиби наявні і в наступній публікації «Як ведеться, так і живеться» у вид.: Панас Мирний, Твори в п’яти томах, т. 4, Вид-во АН УРСР, К., 1954.

Оскільки сам письменник, як свідчить наведений вище уривок з листа до М. Старицького, остаточно опрацьованими вважав лише «День на пастівнику» та «Батьки», в нашому виданні ці два оповідання вміщуємо в основному тексті. Інші («Дома», «У школі», «Брат і сестра», «Панич», «Татарин братик, татарин»), робота иад якими не була завершена, подаємо в розділі «Інші твори».

Подається за виданням: Панас Мирний (П. Я. Рудченко) Зібрання творів у 7 томах. – К.: Наукова думка, 1968 р., т. 1, с. 132 – 203.