Преслівля

Запис С.Руданського

Як писав я в співах світовії байки, то три річі мав я собі на умі:

Перша – в каждій оповідці затримати силу людської змислової утвори, а для того кажду оповідку розказати так, як вона мені була розказана.

Друге – відшукати нитку межи тими різними уривками, котрі мені то сям то там удалось позбирати, і, наскілько можна, споїти в їдну співу.

Третє – дати певний склад для тих хибких народних оповідань, для которих народ не придбав іще складу і може й не придбатиме.

І певно, що хто тілько чув коли від людей тії оповідки, той і по їдних співах завважить, наскільки я витримав свою нелегку задумку. Але святий теє знає, чи багато в нас таких найдеться! На наше нещастя, наші молодії паничі іще з того часу, як перший раз заглянуть у школу, уже начинають забувати і свою мову, і своїх людей. І то ще добре, як [котрий], скінчивши школи і натягнувши чужий жупан, занесе з собою на чужий край кілька рідних пісень, а то звичайне з них виходить ні родині свічка, ні Москві огарок. А все-таки надіюсь, що хто-небудь і із таких захоче дати голос на мої «Світовії співи», – ото я для них і прикладаю сі людські оповідки.

Поділив я їх на три частки [117].

Перша, доволі спійна частка, розказана мені хомутинецьким бурлаком Вакулою [118], – ото я і назвав її: «Оповідки Вакули».

Друга – то уривки, котрі я чув не разом: їх я і назвав «Збірками».

Третя – ходить писаною по руках не тілько у нас, але і в Польщі, і в Московщині і називається «Сон Богородиці». Склалась вона, як видно з мови, у нас і замикає в собі три листи: їден – «Сон Богородиці», другий – «науку Божу», третій – «п’ятниці», – ото ж я й назвав її листами [119].

Примітки С. Руданського

117. Ще варто було б додати й четверту: для коляд; але я думаю, що каждий їх знає, принаймні хоч початок.

118. – село в Вінницькім повіті.

119. Третя частина літературно-наукової цінності не має, тому до видання не включається. [Злякались більшовики українських народних релігійних оповідань! Будемо розшукувати їх.]

Подається за виданням: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1973 р., т. 2, с. 337 – 338.