Зажурилася молода удівонька

Запис С.Руданського

Зажурилася молода удівонька,

Що не скошена зелена дібровонька.

Зберу косарів сто двадцять і чотири,

Щоб мою діброву зелену скосили.

Косарі косять, аж вітрець повіває.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

– Ой як же з тобою, козаче, не стояти –

Цілуєш, милуєш, як мале дитя мати.

Примітки

Зажурилася молода удівонька. Т. 1. Смутнії, № 17. Уривок балади, широковідомої на Поділлі. Див. «Пісні Явдохи Зуїхи». Київ, «Наукова думка», 1965, стор. 555.

Подається за виданням: Народні пісні в записках Степана Руданського. – К.: Музична Україна, 1972 р., с. 251 – 252.