Ой попід гай зелененький

Запис С.Руданського

Ой попід гай зелененький

Ходить Добуш молоденький,

Ходить Добуш молоденький,

На ноженьку налягає,

На топор ся опирає.

На топор ся опирає,

На молодців покликає:

– Ви, молодці, брати мої,

Ходіте ви ближче к мені,

Та підемо до Степана!

А Степана вдома нема.

А Степана вдома нема,

Тільки в дому моя кума.

Ой приходять аж під двері

Кума сіла до вечері…

– Ой відчини, кумо, двері

Та й проси нас до вечері!

Як не схочеш відчиняти,

Будем замки відбивати.

– Коли-сь хотів добувати,

Було силки заховати.

В мене сіни муровії,

В мене двері тесовії.

Ой став Добуш добувати,

Стали замки відлітати.

Тільки Добуш двері вхилив,

А Степанчук з гори стрілив.

– Ой Степане, Степанику,

Збавив мені життя, віку.

Ой Степане, Степанчуку,

Чом ти не вбив куму-суку?

– Тим я її та й не забив,

Бо я її вірно любив.

Примітки

Ой попід гай зелененький. У зб. Руданського має заголовок: «Добуш». Т. 2. Козацькі, № 25.

Подається за виданням: Народні пісні в записках Степана Руданського. – К.: Музична Україна, 1972 р., с. 175 – 176.