Щиголь тугу має

Запис С.Руданського

Щиголь тугу має,

Громаду збирає.

Сам не хоче мешкати,

Женитися має.

Завихторив щиголь,

Післав орла в свати,

Орел гуси надибає,

Давай мордувати…

Засватав синицю,

Горобця сестрицю,

Слічную, прекрасную,

Ізрадную птицю.

А шуляка послав

Калачі носити.

Він полетів по вулиці

Курочки душити.

Куропатка з тетерою

Снопи молотили,

А кокошки по дві ношки

До млина носили.

Боцюн, боцюн меле,

А крук насипає,

А горобчик, добрий хлопчик,

Мірки відбирає.

Ятель на києчку

У долоні плеще.

Горобчики в конопельках:

Напиймося еще.

Горобці ся попили,

Снігура побили.

А ворони-старі жони

Коровай ізвили.

Сороки-приданки

Скачуть коло лавки:

– Бідна ж наша головонько,

Не маєм цимбалки!

Сидить сова за столом,

А сич на порозі.

Дурний деркач навіжений

Лежить на морозі.

А хрущ як упився,

На сову звалився.

Сова жартів не знала –

Хруща в писок затяла.

Муха із пчолою

Підпоїли чаплю.

– Бідна ж моя головонько,

Додому не втраплю!

А лисиця-краса,

На весілля ласа,

Кричить вона, вигукує –

То потіха наша.

Комар на дубочку

На скрипочку грає.

Коли б щигля іспійняти –

Кості поламає.

Оженився щиголь

Та й думу думає:

– Оженився, утратився,

Та й жінки не має.

Примітки

Щиголь тугу має. Т. 1. Веселі, № 24.

Подається за виданням: Народні пісні в записках Степана Руданського. – К.: Музична Україна, 1972 р., с. 234 – 236.