Ой у полю край дороги

Запис С.Руданського

Ой у полю край дороги

Стоїть камінь марморовий,

А на тому каменьові

Стоїть хлопець чорнобровий.

Ой стоїть же він, стоїть

Та й думоньку гадає.

Улюбився у дівчину,

Тепер її покидає.

Межи трьома гіроньками

Зійшов місяць з зіроньками.

Хто найвище підлітає?

Сивий сокіл з гадоньками.

Ой літає соколонько

Та крилечками блудить.

Тяжко-важко на серденьку,

Як хто кого вірно любить.

Суди, боже, женитися

Та хорошую взяти.

Хоч худоби не діждуся,

З хорошою оженюся!

Ой що ж мені по худобі,

Що подвір’ячко зляже?

Негідная негідниця

Молодому світ зав’яже.

Ой що ж мені по худобі,

Що подвір’ячком гуде?

З негідною дружиною

Ніяк вийти межи люди.

Примітки

Ой у полю край дороги. Копа, № 37. Останні два рядки кожного куплета співаються двічі.

Подається за виданням: Народні пісні в записках Степана Руданського. – К.: Музична Україна, 1972 р., с. 102 – 103.