Ой, вінче ж мій, вінче

Запис С.Руданського

Ой, вінче ж мій, вінче,

Хрещатий барвінче!

Чи ж я тебе звила

Іще вчера та й ізвечера.

Ой я тебе та повішала

У терені та й на дереві.

На золотім кілку,

Ще й на шовковім шнурку.

Моя мати звідти узяла,

Та й нелюбому дала.

Ой коли б я та була знала,

Була б його та й розірвала!

Була б його та й розірвала,

Чобітками стоптала.

Червоними та чобітками

Золотими та підківками.

Ой, вінче ж мій, вінче,

Хрещатий барвінче!

Чи ж я тебе звила

Іще вчера та й ізвечера.

Ой я тебе та й повішала

У терені та. й на дереві.

На золотім кілку

Ще й на шовковім шнурку.

Тебе мати моя узяла,

Ще й миленькому дала.

Ой коли б я та була знала,

То була б краще вбрала,

То була б краще вбрала,

Ще й миленькому дала.

Примітки

Ой вінче ж мій, вінче. Т. 2. Великоднії, № 4.

Подається за виданням: Народні пісні в записках Степана Руданського. – К.: Музична Україна, 1972 р., с. 81 – 82.