5
Степан Руданський
Варіанти тексту
|
||
В другу нічку меж дубками
Дівчина стояла
І Якима молодого
Сумно виглядала.
Йде Яким, дівчину видить,
Став до себе звати,
А дівчина до печери
Стала утікати…
Він за нею; та – в печеру
Та й живо за двері!
Яким швидше, незабаром
І сам до печери…
Але тілько що обняти,
Аж ніж появився
І по самую колодку
В груди затопився!..
І пробився місяць повний
Через хмари в двері
І розкрив, що там робилось
В сировій пещері:
На землі Яким убитий;
Кров іще булькоче,
Ніж крівлею закипає,
І кліпають очі.
А Данило, препоганий,
Стоїть у куточку,
Розбирається з запаски
І бере сорочку…
І зібрався, препоганий,
У лиху годину
Та й побрів до свого дому
Вздовж через долину!..