Суходольський
Степан Руданський
Варіанти тексту
|
||
Згинув шляхтич Суходольський,
Вже в костьолі тіло,
І з-під небка ксьондз навколо
Поглядає сміло.
Далі й мову зачинає,
Тілько не по-польськи,
Зачинає по-латині:
«Ubi Suchodolski?»
І поглянув знов навколо:
«Ubi Suchodolski?»
Далі ще раз кругом глянув:
«Ubi Suchodolski?»
А п’яничка їден слухав:
«Ubi» все та «ubi»,
Далі й каже: «Звісно, «ubi», –
У чортовій губі!»
«Łżesz, gałganie! він у бога! –
Ксьондз відповідає, –
Враз з святими його хвалить
І на арфу грає!»
А п’яничка похилився,
За ліхтар узявся:
«Та не знаю, хто з нас «gałgan»,
Сміло обізвався, –
Бо покійник не знав того,
Як і дудку взяти,
Та де йому перед богом
Ще й на арфу грати!»
27 февр[аля 1859].
Примітки
Вперше надруковано в ж. «Зоря», 1894, ч. 11, стор. 253. Подається за автографом «Співомовки 1857 – 1859», стор. 121 – 121, звор.
Подається за виданням: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1972 р., т. 1, с. 218 – 219.