«Співочий вірш, який скриляла мрія...»

С. Я. Надсон
переклад Михайла Старицького

Співочий вірш, який скриляла мрія,

Не слугував розривкою мені,

Лиш коли чув грімоти на чолі я,

Тоді складав покірливі пісні.

Над співом я, мов хворий, надривався,

В пологах твір страдниче появляв,

І стан райський співця мені здавався

Тяжким хрестом, що не по силі зняв.

Не раз мене замовкнуть брала хіть

І в забутті злучитися з юрбою,

Так арфа ж Ейлова повинна задзвеніть,

Як вітер сколихне струнину за струною.

Та й течія не владна навесні

Не грімотіть зі скель потоком рвучим,

Коли сніги в нагірній вишині

Розтопляться під променем пекучим!

Примітки

Вперше надруковано в збірці «Поезії», К., 1908, стор. 277. Друкується за цим виданням.

Подається за виданням: Старицький М. Твори у 8 тт. – К.: Державне видавництво художньої літератури, 1963 р., т. 1, с. 410.