Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

О ладі в господарстві

Маркіян Шашкевич

В однім невеличкім місті вибрала старшина кількох людей добрих і вислала їх в сосіднії села збирати поміч для нещасливих погорільців сего міста, тії люди прийшли в однім селі раненько на обійстя одного богача. Взріли они го перед хлівом і вчули, як наймитові випоминав, що шлиї і мотуззя од воза не повідчеплював і через ніч на дошці лишив. Ой, не много нам ся тут надівати, сказав один, а другий одповів: Хто знає, приступім, може він не такий лихий, як ся нам видит. Господар приймив сторонних приятно і хороше, а ідучи з ним до хати, сказали єму, з якою прийшли просьбою. Але ж як они ся зчудили і задивовали, коли сей господар немалий подарок в грошех їм приніс і єще обіцяв, що нещасливим привезе дерева, хліба і іншої поживи. Стороннії не могли му ся надякувати і таки по правді сказали добросердному сему чоловіку, що ся не надівали по нім так много доброти, зчувши, як недавно наймита за єго невелику неувагу добре вилаяв.

– Добрі люди! тим саме, що-м на всьо дбав, нічого не марнував і не гайнував і, хотяй-би невелике недбальство, зараз перестерігав, прийшов-єм до того гаразду і щастя, що тепер бідним і худобним нещасливим помогчи можу.

Коли хто достатки сего світа має і видит свого брата, що бідує, і зачиняє перед ним серце свое; як може милость Божая в нім пробувати?

Іоан, 4, 17.


Примітки

Подається за виданням: Твори Маркіяна Шашкевича і Якова Головацького, з додатком творів Івана Вагилевича і Тимка Падури / ред. Ю. Романчук. – Льв. : Просвіта, 1913 р., с. 112 – 113.