О милості і вдячності ко родичам
Маркіян Шашкевич
Один князь їхав понад поле і взрів чоловіка, що весело співаючи орав. Добрий князь зайшов собі з ним в бесіду і довідався по немногих звіданьох, що теє поле не єго, що він наймаєся одному господареві за невеличку заплату. Чудувався тот князь не мало, як сей [чоловік] може так невеликим заробком вижити і ще до того так собі весело виспівувати.
Але наймит так єму відповів:
– Я і сего всего заробку не спотрібляю для себе, лиш третя часть з него мусит ми годі ставати.
– А то ж яким світом? запитав єго князь: – де ж дві часті діваєш?
Орющий так відповів князеві:
– Добрий пане! одною частію виплачую довгії мої, другу часть визичаю, а трету часть собі придержую і з неї жию.
Князь тої єго заганки не порозумів, а робітник так му витовкував:
– Бачите, чесний пане! ділю я мій заробок на три часті. Одну часть даю моїм старим родичам, що вже знемогли і робити не дужают, бо они мене зростили і, коли-м ще маленький був і до роботи нездалий, яшвили і приодівали. Другу часть даю моїм дітем, то єсть так: купую для них одежу, хліб, книжки і іншії потрібнії річи, щоб ся добре і без журби о поживу учити могли, а надіюся, що, коли я ся постарію і не буду здужав заробити собі на кусень хліба, они мене також спомагати і живити будут, а з третьої часті, як вже казав-єм, сам жию.
Як же думаєте, діти, не хороше ж тот бідний зарібник говорив? і ще хорошче ділав.
Подобало ся тоє доброму князеві дуже, що [він] своїх родичів і свої діти так миловав. Поставив го на ноги, дарив го хатою і полем і таким світом допоміг му, що ще много літ весело і в гаразді прожив. Бо Бог благословит такії діти, що своїх родичів честят, їх слухают, в роботах з охотою підперают, а на старость розвеселяют і виживляют. А в святім письмі так читаєм: «Прилігай к твоєму отцеві в старості єго і не спечали єго, доки жив; бо, честиш отця, сам честь, а не честиш матір, сам ганьбу маєш» (Сирах).
Пам’ятайте, діточки, чтіт отця і матір, а довго будете жити і на світі гаразд вам буде.
Примітки
Подається за виданням: Твори Маркіяна Шашкевича і Якова Головацького, з додатком творів Івана Вагилевича і Тимка Падури / ред. Ю. Романчук. – Льв. : Просвіта, 1913 р., с. 114 – 116.