О помочі нещасним своїми руками
Маркіян Шашкевич
Один багатий купец вертав раз о півночі домів, а ідучи мимо кузні одного коваля, чув, що сей ще зо всіх сил ковав. Купец добрий звідався у сего коваля, чи не може вижити, не продовжаючи роботи аж до опівночі?
Коваль відповів: Для мене через день досить заробляю, але, знаєте, хата мого давного приятеля і друга недавно погоріла, а той нещасливий з женою і двоєма діточками не має чим жити; я проте що день двома годинами борте встаю і двома годинами пізніше лягаю і таким світом під конец кождого тижня зложу заробок двох дней і передаю сему бездольному. Ба, коб я сам да-що мав! але я сам худобний і не могу більше нічого вчинити, щоби єму мою любов вказати.
– Добрий чоловіче! озвався купец, – виджу, як хороше і повне милості ближнього твоє серце. А іще більше твоє діло, бо виджу, що сей нещасливий не вдасться тобі ніколи розплатати.
– Ой, пане! не боюся за мене, я лиш хочу єму помогчи, я знаю дійсне, коли-б я на єго місці був, він би для мене так само вчинив.
– Майся гаразд, любезний! не хочу тя таїти, сказав купец і вийшов.
Купец, переймений добротою коваля, загадав нагородити єму. На другий день прийшов знов до кузні ковалевої і рік: Тут маєш сто червонців они твої, роби з ними, що хочеш. Тобі треба би лучший долі. Того маленько гроша вигодит тобі накупити си більше зеліза і ремісло твоє розширивши, на старі літа дещо призбирати.
Але як дуже задивовався тот купец, вчувши від коваля тії слова: Дякую вам за вашу доброту: але прошу вас, не наперайте на мене, щобим сесі приймив гроші, бо я їх не заробив і нужда на мене не натискає. Чуйте мене: от даруйте тії гроші тому бідному, для которого я тепер роблю, а которого огень в крайную нужду уверг. Сей ся ними запоможе, а мені тогди мирненько ночі ночувати.
Добродійний купец, не могучи добросердного коваля умолити, щоб приймив гроші, пішов за єго радою: поміг нещасній родині з нужди, а в цілім місті величали коваля і славили великодушє єго.
Твоїм іміньом помагай бідним і не одвертайся від нуждующих. а Бог добродітельним на тебе гляне оком. Паєш много, давай много; маєш мало, то дай мало, а з охочим серцем.
Тов. 4, 6 – 9.
Примітки
Подається за виданням: Твори Маркіяна Шашкевича і Якова Головацького, з додатком творів Івана Вагилевича і Тимка Падури / ред. Ю. Романчук. – Льв. : Просвіта, 1913 р., с. 113 – 114.