«Як щаслив ти, друже-брате…»

Сидір Воробкевич

Як щаслив ти, друже-брате,

Серденько любов

Мов барвінок устеляє,

Ти весь світ готов

Цілувати, пригортати,

Але ти мовчи!

Про гаразд свій, своє щастя

Світу не кричи!

Як на тебе лихо впаде,

Друже дорогий,

І недоля стане жерти,

Наче звір лихий,

То й тоді мовчи і тихо

Свій тягар носи

І в людей, що все жорстокі,

Ради не проси!

Та як нарід твій любимий

Відізветься раз,

Що щасливий, що печальний

Проживає час,

То тоді, мій друже-брате,

В нарід ти лети!

Покажи, що втіху й горе

З ним все ділиш ти!

Примітки

Подається за виданням: Воробкевич С. Твори. – Ужгород: Карпати, 1986 р., с. 50.