2.3. Аналіз ефективності стратегічного управління підприємств з виробництва напоїв у Закарпатській області

Мікловда В.П., Брітченко І.Г.,
Кубіній Н.Ю., Дідович Ю.О.

Як свідчать результати дослідження, викладені у другому розділі роботи, ефективність стратегічного управління визначається як за традиційною методикою, тобто як рентабельність, так і за методикою спостереження рівня стабільності досягнення бізнесової мети. Згідно традиційного підходу рентабельність являє собою співвідношення результату діяльності підприємств та витрат. При цьому результат визначається через прибуток підприємства, а витрати можуть бути прийняті до розрахунку як поточні, інвестиційні, як у загальному обсязі, так і окремих їх видах чи елементах.

Система індикаторів економічної ефективності, яка охоплює показники рентабельності, повинна відповідати таким принципам і враховуватися в управлінській системі підприємства:

– застосовування методологічних підходів до вивчення об’єктивних ринкових процесів, що дозволяють глибоко розкрити економічну сутність і виділити найбільш суттєві складові ефективності виробництва;

– забезпечення вимірювання і планування ефективності виробництва на різних ієрархічних рівнях управління (підприємство, об’єднання, галузь, народне господарство України);

– відображення тісного органічного взаємозв’язку критеріїв ефективності виробництва з діючими показниками галузі;

– визначення рівня ефективності використання основних факторів виробництва – робочої сили, основних виробничих засобів, капітальних вкладень, поточних матеріальних витрат, інвестицій, інновацій;

– стимулювання мобілізації внутрішньовиробничих і галузевих резервів підвищення ефективності виробництва [91, с.39].

Рентабельність – один із головних вартісних показників ефективності виробництва, який характеризує рівень віддачі активів і ступінь використання капіталу у процесі виробництва. Аналіз рентабельності підприємства дозволяє визначити ефективність вкладення коштів у підприємство та раціональність їхнього використання.

Показники рентабельності є відносними характеристиками фінансових результатів та ефективності діяльності підприємства. Вони дають змогу проаналізувати прибуток та здійснити оцінку фінансового стану підприємства.

Найбільш інформативними виступають показники рентабельності продажів та операційної рентабельності підприємства. Рентабельність продажів є індикатором, який відображає якість організації виробництва, збуту та управління підприємством в цілому. Рентабельність продажів залежить не тільки від вказаних внутришніх складових господарської системи підприємства, але й від зовнішніх факторів: кон’юнктури товарного ринку, платоспроможного попиту, зміни прихильностей споживачів тощо. Рентабельність продажів визначається таким чином:

де: ЧП – чистий прибуток підприємства,

ЧД – чистий дохід підприємства.

Рівень ефективності виробництва та управління підприємством, який виражається за допомогою показника рентабельності, значною мірою залежить від позиції підприємства на ринках, що відображено на рис. 2.15.

Дані рис. 2.15 свідчать про те, що найбільшу частину ринку мінеральних напоїв займає відкрите акціонерне товариство «Свалявські мінеральні води» – 40,2 млн. грн.

На другому місті розташовано товариство «Плосківський завод мінеральних вод» з обсягом реалізації продукції у 2010 році – 12,6 млн. грн., а ТОВ «Алекс» у 2010 році досягло обсягів реалізації продукції у розмірі 10,3 млн. грн.

Найменші обсяги реалізації у 2010 році відмічені на підприємствах ТОВ «Шаянські джерела» – 1,7 млн. грн., ТзОВ «Аква» – 513,5 тис. грн., ТзОВ «Маріам» – 293,9 тис. грн. Це визначається як можливими ресурсами, так ї стратегічним баченням керівників підприємств.

Динаміка показників чистого доходу підприємств з виробництва мінеральної води за 206-2010 роки наведена в таблиці 2.11.

Таблиця 2.11 Динаміка чистого доходу підприємств з виробництва мінеральних вод Закарпатської області за 2006-2010 роки, тис. грн. [52-61]

Як свідчать дані таблиці 2.11, найбільш активна ринкова стратегія, яка виражається через темпи приросту обсягів реалізації продукції, проводиться ТОВ «Свалявські мінеральні води» та ТОВ «Шаянські джерела». Так, у 2007 році спостерігається тотальне зменшення обсягів реалізації продукції на всіх підприємствах, які були охоплені нашим дослідженням, крім ВАТ «Свалявські мінеральні води». Приріст обсягів реалізації на цьому підприємстві у 2007 році сягає 2 відсотків. У 2008 році на більшості підприємств відмічено зростання обсягів реалізації продукції, крім ВАТ «Свалявські мінеральні води», де темп зростання – 99,3 процента та ТзОВ «Маріам» – 92,5 відповідно.

Темп зростання обсягів реалізованої продукції підприємством ВАТ «Свалявські мінеральні води» у 2010 році у порівнянні з попереднім періодом – 126,4 процента. Темп приросту обсягів реалізованої продукції ТОВ «Шаянські джерела» у 2010 році складає 187,5 процента. Це обумовлено активною маркетинговою політикою, розбудовою мережі співробітництва як із супермаркетами, так і з роздрібними торговцями малого бізнесу.

ТОВ «Прогрес-С», створене у 2007 році демонструє найвищі темпи зростання обсягів реалізованої продукції. Так, у 2009 році темпи зростання чистого доходу у порівнянні з попереднім періодом складав 223,5 процента. Таке зростання обумовлене активною ринковою стратегією, високою якістю продукції, рекламною діяльністю підприємства. До керівництва залучені молоді спеціалісти, які здатні використовувати сучасні методи управління і мають відповідні компетенції. Товариство «Прогрес-С» в якості стратегічного напрямку передбачає вихід на ринок Західної Європи, для чого підприємство повинно виробляти високоякісну продукцію, яка відповідає світовим стандартам.

В той час існують підприємства, які зменшили обсяги реалізованої продукції у порівнянні з попереднім роком. До них відносяться ТзОВ «Маріам» – 62,7 процента до попереднього року, ТОВ «Велеш» – 97,3 процента у порівнянні з 2009 роком.

Динаміка чистого доходу підприємств з виробництва мінеральної води на підприємствах Закарпатської області у 2006-2010 роках представлена на рис.2.16.

Аналіз даних таблиці 2.11 та рис. 2.16 дозволяє зробити висновок про нестабільність становища підприємств з виробництва мінеральних вод на ринках збуту. Певною мірою це пов’язано з економічною кризою, яка безпосередньо вплинула не тільки на зменшення купівельної спроможності людей, але й на структуру попиту.

Наступним показником, який характеризує результати фінансової стратегії підприємства, виступає показник чистого прибутку. Порівняльна характеристика показників чистого прибутку підприємств з виробництва мінеральної води у Закарпатській області у 2010 році запропонована на рис. 2.17.

Найбільший обсяг чистого прибутку у 2010 році отримано товариством «Плосківський завод мінеральних вод» – 1,2 млн. грн. Високий рівень прибутків спостерігається в товаристві «Прогрес-С» – 1,1 млн. прибутків та у ТОВ «Свалявські мінеральні води» – 404 тис. грн. Динаміка чистого прибутку на підприємствах, що досліджені за 2006 – 2010 роки, показана в таблиці 2.12.

Таблиця 2.12 Динаміка чистого прибутку (збитку) підприємств з виробництва мінеральних вод у Закарпатській області за 2006 – 2010 роки, тис. грн. [52-61]

Стабільно збитковим (2008 – 2010 рр.) репрезентує себе ТзОВ «Аква». Загальна сума збитків за три останні роки – 305,5 тис. грн.

Динаміка чистого прибутку, отриманого підприємствами з виробництва мінеральної води у Закарпатській області у 2006 – 2010 роках, геометрично відображена на рис. 2.18.

У ТОВ «Шаянські джерела» також є збитки: у 2007 році – 22,7 тис. грн., у 2009 році – 210,8 тис. грн., у 2010 році – 188,3 тис. грн. Загальна сума збитків сягає 421,8 тис. грн. Прибуток цього підприємства за 2006 та 2008 роки складає 63,9 тис. грн. Така ситуація нівелює прибутковість як економічний сенс бізнесової діяльності і призводить до втрати платоспроможності підприємства.

Як свідчать дані рисунку 2.18, найбільш нестабільним стосовно прибутковості виступає лідер ринкових позицій ВАТ «Свалявські мінеральні води», а позитивна тенденція з найвищими темпами зростання прибутку відмічена у ТОВ «Прогрес-С». Прибуток підприємства визначає рентабельність продажів, яка розрахована шляхом ділення чистого прибутку на чистий доход підприємства і виражається у відсотках.

Розрахунок рентабельності продажів запропонований в таблиці 2.13.

Таблиця 2.13 Показники рентабельності продажів підприємств з виробництва мінеральних вод у Закарпатській області у 2006 – 2010 роках, % *

* Розраховано за: [52-61]

Найвищий рівень рентабельності продажів у 2010 році відмічений у товаристві «Прогрес-С» – 21,5 процента. При цьому при зниженні показника рентабельності продажів з 34,8 % у 2007 році (першому році існування підприємства) до вказаного у 2010 році, можливо визначити позитивний рівень прибутковості продажів, якого досягнуто внаслідок кадрової політики, технологічної політики та управління підприємством в цілому.

Наступним класичним показником рентабельності діяльності підприємства виступає операційна рентабельність, яка визначається шляхом ділення прибутку від операційної діяльності на операційні витрати. На підприємствах, що проаналізовані, чистий прибуток отримано за рахунок операційної діяльності, тому для розрахунку показника рентабельності прийнято показник чистого прибутку підприємств. Рентабельність операційних витрат запропонована в таблиці 2.14.

Таблиця 2.14 Рентабельність операційних витрат з виробництва мінеральної води у 2006 – 2010 роках на підприємствах Закарпатської області, % *

*Розраховано за: [52-61]

Як свідчать дані таблиці 2.14, найвищий рівень рентабельності на підприємствах ТОВ «Прогрес-С» – 30,2%, ТОВ «Плосківський завод мінеральних вод», ТОВ «Маргіт».

Важливими показниками ефективності діяльності підприємства виступає рентабельність майна компанії (Рм), рентабельність власного капіталу (Рвк) та рентабельність залученого капіталу (Рзк).

де: СРПМ – середньорічні показники майна компанії,

СРВК – середньорічна вартість власного капіталу,

СРЗК – середньорічна вартість залученого капіталу.

Джерелом аналізу виступає баланс підприємства. Для розрахунку показника рентабельності визначені середньорічний показник майна компанії, середньорічна вартість власного капіталу та середньорічна вартість залученого капіталу. Дані активів балансів наведені в додатку В, пасивів – додатку Г. Середньорічні показники майна компанії та його джерел наведені в додатку Д.

Результати розрахунків показників рентабельності викладені в таблиці 2.15.

Таблиця 2.15 Показники рентабельності майна та його джерел на підприємствах з виробництва мінеральної води у Закарпатській області у 2006 – 2010 роках, %

Розраховано за: [52-61]

Найвища рентабельність майна компанії у 2010 році спостерігалась в ТОВ «Прогрес-С» – 25,4%, ТОВ «Плосківський завод мінеральних вод» –23,8%, ТОВ «Маргіт» – 16,2%. Аналогічно ці підприємства мають найвищий рівень рентабельності власного капіталу. Що стосується залученого капіталу, показники його рентабельності залежать головним чином не від результатів діяльності підприємства, а від його політики стосовно джерел формування майна.

Другим напрямом оцінювання ефективності стратегічного управління підприємством виступає аналіз його стійкості в досягненні стратегічної мети. Починається аналіз стійкості з аналізу фінансових показників за минулі роки. Вважається, що на фінансову стійкість опосередковано впливають показники ліквідності підприємства, серед яких основними є загальний коефіцієнт ліквідності, абсолютний коефіцієнт ліквідності, поточний коефіцієнт ліквідності та робочий капітал (власні оборотні кошти) підприємства. Практика показує, що ліквідність та платоспроможність корелюють в певних умовах з показниками фінансової стійкості. Традиційними показниками, які характеризують фінансову стійкість підприємства, вважаються показник автономії, коефіцієнт фінансової стійкості, коефіцієнт ділової активності, коефіцієнт використання власних ресурсів, коефіцієнт маневреності та інші показники. При їх важливості в межах дослідження обмежимося показником автономії та показником ділової активності.

Коефіцієнт автономії розраховується шляхом ділення власного капіталу на майно компанії, і його розмір не повинен перевищувати одиницю. Важливість цього показника полягає в тому, що він демонструє незалежність роботи компанії від залучених коштів і є базовим індикатором фінансової стійкості підприємства.

Коефіцієнт ділової активності розраховується шляхом ділення чистого доходу на середньорічну вартість майна компанії. Він показує, який обсяг реалізації продукції припадає на одиницю інвестованих у майно ресурсів.

Якщо коефіцієнт автономії більшою мірою вказує фінансову стійкість підприємства, показник ділової активності свідчить про стійкість ринкових позицій бізнесу.

Розрахунок показників фінансової стійкості приведено в таблиці 2.16.

Таблиця 2.16 Показники ефективності та фінансової стійкості підприємств з виробництва мінеральних вод у Закарпатській області у 2010 році

Дані таблиці 2.16 підтверджують точку зору, що найкращі показники ефективності та фінансової стійкості належать переважно ТОВ «Плосківський завод мінеральних вод», ВАТ «Свалявські мінеральні води», ТОВ «Прогрес-С».

Ефективність стратегіного управління визначена в сучасних наукових джерелах як стабільність розвитку підприємства. При широкому колі методичних підходів панівні позиції в західних джерелах [183] займає визначення ефективності стратегіного управління як середнє квадратичне відхилення обсягів реалізації продукції – у випадку визначення цілі підприємства як зростання обсягів продажів, або середньоквадратичного відхилення прибутку, якщо основною стратегічною метою підприємства є зростання чистого прибутку. Цей підхід дозволяє визначити ефективність стратегічного управління або у сфері фінансових стратегій, які відображені через поведінку прибутку, або через ефективність стратегій на ринку, які кількісно виражаються через обсяги реалізації продукції.

Розрахунок середньоквадратичного відхилення обсягів реалізації продукції та чистого прибутку здійснений за такими формулами:

де:

σ_x – середне квадратичне відхилення обсягів реалізації продукції;

σ_y – середне квадратичне відхилення чистого прибутку,

х – чистий дохід підприємства,

у – чистий прибуток підприємства.

Розрахунок показників середньоквадратичного відхилення обсягів реалізації продукції запропоновано в додатку E, розрахунок показників середньоквадратичного відхилення прибутку запропоновано в додатку Ж.

Розрахунок квадратичного відхилення показників чистого доходу та чистого прибутку підприємств з виробництва мінеральної води у Закарпатській області наведено в таблиці 2.17.

Таблиця 2.17 Розрахунок середньоквадратичного відхилення розвитку підприємств з виробництва мінеральних напоїв у Закарпатській області

Найвищий рівень стабільності стратегічного розвитку відмічено у ВАТ «Свалявські мінеральні води» – 3997,3, на другому місці – ТОВ «Прогрес-С».

Дослідження показало, що обмежуватися цими показниками неправомірно внаслідок того, що середньоквадратичне відхилення може мати місце при великому ступені варіацій показника і при відсутності його загального позитивного тренду. В даному випадку середньоквадратичне відхилення буде показувати рівень неритмічності розвитку підприємства чи відсутність розвитку взагалі.

Визначення сутності ефективності стратегічного управління як відношення результату діяльності підприємства до його стратегічної мети дозволяє при оцінці ефективності використовувати методи тригонометрії.

Тригонометричні функції – елементарні функції, які історично виникли при розгляді прямокутних трикутників і доводили залежність сторін цих трикутників від гострих кутів при гіпотенузі (або, що еквівалентно, залежність хорд і висот від центрального кута в колі). Ці функції знайшли як найширше застосування в різних галузях науки, в тому числі в економічному аналізі та стратегічному прогнозуванні.

Тригонометричні функції – це функції кута, які можуть бути визначені як відношення двох сторін трикутника, що містить кут, або як відношення координат точок по колу.

Визначення ефективності стратегічного управління за допомогою тригонометричних функцій проілюстровано за допомогою рис. 2.19.

У трикутнику ODK гіпотенуза OD дорівнює радіусу OD кола, який виражає мету стратегічного розвитку підприємства, наприклад, максимальний обсяг чистого доходу, тобто визначає ринкову ціль підприємства в конкретних ринкових умовах. Катет ОК розташований на осі ОХ і показує час, за який досягнуто фактичного обсягу реалізації продукції. При цьому кут J визначає швидкість досягнення мети, тобто чим менше кут, тим більше часу потрібно для досягнення мети бізнесу. Катет DK має проекцію на ось Y, на якій відображається обсяг продажів. Виходячи з геометричної інтерпретації співвідношення між метою бізнесу і часом її реалізації, можна запропонувати ефективність стратегічного управління виражати як відношення фактичного обсягу продукції (катет DK) до визначеної цілі – радіусу кола, або гіпотенузи OD, що виражається тригонометричною функцією:

де F(E) – функція ефективності стратегічного управління.

Важливим напрямом оцінювання ефектитвності стратегічного управління підприємством виступає його позиціонування в певних зонах, які виділені в залежності від обсягів реалізації продукції підприємства та його прибутковості.

Графік має 5 зон. Зона перша містить підприємства, які є лідерами в обсягах продажів та обсягах прибутку. Ця зона містить підприємства, які мають найкращі фінансові та ринкові позиції а їх стратегічне управління забезпечує найвищі результати.

Зона друга показує розміщення підприємств, що займають панівні позиції на ринку за обсягами реалізації продукції, але рівень прибутку у них ниже середнього. Це підприємства, стратегія яких орієнтована на ринок і стратегічні дії спрямовані на утримання ринкових позицій або їх поліпшення.

Зона третя містить підприємства, які за стратегічну мету визначають зростання прибутковості при незначних обсягах реалізованої продукції. Для цих підприємств пріоритетними є фінансові стратегії.

Зона четверта відображає позиції підприємств з низьким рівнем продажів та незначним чистим прибутком. Фактично стратегічне управління на цих підприємствах відсутнє. Головна мета таких підприємств – зберегти існуючі позиції і не втратити мінімальних сум прибутку.

У п’яту зону потрапляють аутсайдери, тобто підприємства, які мають збитки при невеликих обсягах реалізованої продукції. Вони характеризуються слабким внутрішнім потенціалом та нерозвиненістю застосованих ринкових механізмів.

Позиціонування підприємств з виробництва мінеральних вод у Закарпатській області відносно фінансових та ринкових стратегічних позицій відображено на рис. 2.20.

Як свідчать дані рис. 2.20, у зону першу не потрапляє жодне з підприємств, що нами досліджені. В зоні 2 розташоване ВАТ «Свалявські мінеральні води», яке має і найвищий показник середнього квадратичного відхилення за обсягами реалізації продукції.

1. ТОВ «Плосківський завод мінеральних вод» (12,6; 1164)

2. ТОВ «Маргіт» (8,3; 78)

3. ТОВ «Алекс» (10,3; 17)

4. ВАТ «Свалявскі мінеральні води» (40,2; 403,9)

5. ТОВ «Шаянські мінеральні води» (5,0; 160,9)

6. ТзОВ «Маріам» (0,3; 10,1)

7. ТОВ «Велеш» (2,2; -30)

8. ТзОВ «Аква» (0,5; -97,5)

9. ТОВ «Шаянські джерела» (1,7; -188,3)

10. ТОВ «Прогрес-С» (5,1; 1113,1)

В зоні 3 знаходяться ТОВ «Плосківський завод мінеральних вод», ТОВ «Прогрес-С». В зоні 4 відображені підприємства з низькими обсягами реалізації та прибутку. А в зоні 5 знаходяться підприємства, які понесли збитки.