4.1. Концепція і обгрунтування імітаційної моделі оптимізації структури банківських ресурсів при застосуванні інтегрованих послуг

Момот О. М., Брітченко І. Г.

Для розрахунку ефекту та ефективності від впровадження та використання інтегрованих банківських послуг доцільним є побудова імітаційної моделі, котра здатна наочно відображати взаємозв’язки між змінами в структурі пасивів комерційного банку, розміром залучених ресурсів, доходністю банківської діяльності, розміром відсотків по банківським кредитам тощо. Дана модель може не тільки довести переваги інтегрованих банківських послуг для підвищення конкурентоспроможності банківської системи, але може бути використана у практичній діяльності банку при формуванні та реалізації маркетингової стратегії комерційного банку на ринку банківських продуктів.

Головна мета імітаційної моделі – побудувати математичну залежність розміру ресурсів, залучених через інтегровані банківські послуги і розмір компенсації клієнтам за споживання цих послуг та відсотковою ставкою по кредитах певного комерційного банку, тобто розкрити залежність між корисністю інтегрованих послуг для клієнта і конкурентоспроможністю кредитних продуктів комерційного банку. Алгоритм зв’язків та впливу інтегрованих послуг на конкурентоспроможність комерційного банку показано на рис. 4.1. Імітаційна модель призначена розкривати кількісні показники запропонованого алгоритму, показувати, як зміниться привабливість використання інтегрованих послуг при зміні кількісного виміру одного або кількох факторів, що впливають на них та формують зазначені залежності. Крім того, модель повинна висвітлювати основні залежності та взаємозв’язки, що виникають в процесі впровадження та використання інтегрованих банківських послуг із урахуванням мультиплікаційного ефекту.

Для формування та побудови даної імітаційної моделі визначимо її основні параметри та концептуальні підходи до її основних залежностей. Основними джерелами ресурсів комерційного банку є: власні кошти банку, депозити (на перехідний період – до закінчення терміну депозитного вкладу) та залишки на поточних рахунках клієнтів, тому можна сформувати ряд показників та величин їх виміру для використання у розрахунках:

DO – розмір залучених ресурсів на банківські депозити, грн;

DI – розмір залучених ресурсів на поточні рахунки клієнтів при використанні інтегрованих послуг, грн;

VDO – витрати на обслуговування наявних у банку депозитів, грн;

VDI – витрати банку на обслуговування поточних рахунків, грн;

ZDV – загальний розмір витрат на залучення ресурсів банку, грн;

ZVR – загальна вартість ресурсів комерційного банку, % річних;

PDO – розмір відсотків по депозитних вкладах, % річних;

PDI – розмір відсотків по поточним рахункам (розмір компенсації для споживачів інтегрованих послуг), % річних;

T – термін використання депозитів, поточних послуг тощо, років;

j – j-ий залучений банком депозит, од.;

n – кількість залучених банком депозитів, кількість клієнтів, од.;

k – k-й клієнт, що користується інтегрованими послугами, осіб;

PP – запланований (бажаний) дохід власників банку, грн;

VK – розмір власного капіталу банку, грн;

ΔD – доля депозитів у пасиві балансу комерційного банку, %;

ΔI – доля залишків на поточних рахунках банку у пасиві балансу, %;

ΔPV – частка запланованих (бажаних) доходів власників банку, %.

SR – облікова ставка Національного банку України, % річних;

MD – депозити, залучені від інших банків, грн;

IP – інші пасиви, грн;

VP – витрати на просування банківських продуктів, грн;

SB – сальдо балансу комерційного банку, грн.

Розкриємо основні залежності та пропорції, що виникають при залучені ресурсів комерційного банку. При розрахунку основних факторів та зв’язків, що охоплюють структуру та механізми формування залучених ресурсів (пасивних операцій банку), треба враховувати вартість і структуру наданих банком кредитів (активних операцій), тобто їх треба відокремлювати при розрахунках, міжбанківські кредити як ті, що залучені банком, так і надані. Як свідчить аналіз даних офіційних сайтів комерційних банків, частка міжбанківських кредитів в ресурсній складовій незначна. Так, станом на 31.12.2006 р. АБ «Укоопспілка» надав міжбанківських кредитів на суму 3 223 тис. грн, що складає 4,6 % від загальної кількості активів; у той же час залучені кредити АБ «Укоопспілка» в балансі відсутні (додаток К). Лідер банківського ринку – КБ «Приватбанк» – на 31.01.2008 р. мав виданих міжбанківських кредитів на суму 4 749 180 032,60 грн, що становить 8,2 % від загальних активів балансу. Розмір залучених кредитів на ту ж дату склав 6 020 339 464,93 грн, тобто різниця між залученими та наданими міжбанківськими кредитами склала 1 271 159 432,33 грн, що відповідає 2,2 % від валюти балансу КБ «Приватбанк» (додаток Л). Аналогічні пропорції спостерігаються і при аналізі балансів інших комерційних банків.

Незважаючи на невеликий розмір міжбанківських кредитів в загальному обсягу ресурсів банку, при впровадженні інтегрованих послуг їх пропорція може суттєво змінитись. Банк, що впровадить інтегровані послуги, буде все менше залучати ресурси на міжбанківському ринку та все більше продавати. Це не тільки приведе до зміни результатів діяльності банку, але і змінить тенденції попиту та пропозиції на міжбанківському ринку і, як наслідок вартість міжбанківських кредитів, що посилить ефект від впровадження інтегрованих послуг. При побудові імітаційної моделі не будемо враховувати вартість міжбанківських кредитів, тому, як зазначено вище, переважна більшість кредитів, наданих іншим банкам, компенсує депозити, залучені на міжбанківському ринку.

Концепція запропонованої імітаційної моделі не передбачає побудову розрахункового механізму для прорахування всіх факторів, що впливають на формування ресурсів та банківську діяльність. Ми ставимо за мету побудову моделі, яка наглядно продемонструє закономірності та конкурентні переваги впровадження і використання інтегрованих банківських послуг. Ми переконані, що запропонована модель може і повинна бути перероблена і адаптована під кожний окремий комерційний банк відповідно до наявних маркетингових стратегій, мети та місії банку, побажань його власників тощо. Так, наприклад, у моделі не враховано резервування ресурсів під банківські гарантії, котрі можуть суттєво вплинути на результати банківської діяльності. Внаслідок того, що банківські гарантії є важливою, але не дуже розповсюдженою банківською послугою, ми не відокремлювали цей чинник у нашій моделі. Специфіка надання банківських гарантій (особливо для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності) потребує окремого і дуже серйозного дослідження, яке ми плануємо здійснити в майбутньому.

Орієнтація імітаційної моделі на зв’язок інтегрованих банківських послуг із вартістю кредитів комерційного банку обумовлює і відсутність врахування економічних нормативів Національного банку України, що регулюють банківську діяльність, норматив мінімального розміру регулятивного капіталу (Н1), норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2), норматив адекватності основного капіталу (Н3), норматив миттєвої ліквідності (Н4) тощо. Це пов’язано також з тим, що переважна більшість первинних даних для імітаційної моделі береться з балансів комерційних банків, котрі вже враховують вимоги нормативів НБУ. Разом з тим удосконалення запропонованої моделі шляхом врахування економічних нормативів можливо і в деяких випадках є доцільним.

Розглянемо взаємозв’язки імітаційної моделі, які характеризують пасивні операції комерційного банку. Витрати на обслуговування депозитного вкладу визначаються за формулою (4.1):

(4.1)

Ураховуючи те, що банки зазвичай залучають велику кількість депозитів на різні терміни та під різні відсотки, витрати на обслуговування депозитних вкладів доцільно рахувати за формулою (4.2):

(4.2)

Аналогічно попередній формулі, визначаються витрати банку на обслуговування поточних рахунків, залучених завдяки інтегрованим банківським послугам (формула 4.3). При цьому у зазначених раніше прикладах ми розглядали розмір PDI на рівні 50 % від облікової ставки НБУ (SR), а T при обрахуванні витрат банку за поточними рахунками має дорівнювати 1, тобто одній банківській добі тому, що банк не знає, чи буде його клієнт користуватися поточним рахунком та інтегрованими послугами наступного банківського дня. Головним показником у формулі (4.3) стає розмір компенсації за користування коштами клієнта на поточному рахунку. Зазначені витрати розраховуються як інтегрований показник з урахуванням кількості клієнтів, що користуються поточними рахунками. Незважаючи на те, що раніше ми згадували єдиний розмір компенсації по інтегрованим послугам, у даній формулі допускається можливість застосування різного розміру процентів для різних клієнтів внаслідок диференційованого ставлення до клієнтів з різним розміром оборотів по рахунку або наявності додаткового стимулювання для постійних клієнтів у залежності від певної маркетингової стратегії комерційного банку:

(4.3)

Загальний розмір витрат на обслуговування залучення ресурсів банку визначається за формулами (4.4) або (4.5):

(4.4)

Загальний розмір витрат на обслуговування залучених ресурсів банку може також бути визначеним за формулою (4.5). При цьому дохід власників банку заплановано в розмірі облікової ставки НБУ (PP = VK • SR) внаслідок того, що, на нашу думку, розумним є планування доходу власника у розмірі вартості грошей у часі. Безумовно, кожний окремий власник або акціонер банку діє на свій розсуд та керується власною мотивацією. Разом з тим вартість грошей у часі у вигляді облікової ставки НБУ є своєрідним сигналом для власника про доцільність продажу або купівлі частки (паю, акції) у даному банку. Облікова ставка виступає опосередкованою та середньою вартістю всіх капіталів на вітчизняному ринку:

(4.5)

Загальну вартість ресурсів певного комерційного банку можна визначити за формулою (4.6). Визначена вартість має велике значення при подальшому розрахунку вартості кредитів, що надаються банком. Плановий або бажаний розмір доходу на власний капітал розраховується по аналогії з формулою (4.5):

(4.6)

Взаємозв’язок активної та пасивної частини запропонованої моделі здійснюється через сальдо (валюту) балансу, пасивна частина якої розраховується за формулами (4.7) або (4.8):

(4.7)

(4.8)

Підставляючи в наведену формулу відповідні дані вартості витрат на обслуговування наявних банківських депозитів (формула (4.2) та залишків на поточних рахунках, створених в наслідок впровадження інтегрованих послуг (формула (4.3), отримаємо формулу (4.9), котра повною мірою розкриває описані взаємозалежності. З наведеної формули неважко вирахувати залежність розміру банківської компенсації за користування коштами клієнтів на поточних рахунках при інтегрованих послугах:

(4.9)

Розглянемо взаємозв’язки імітаційної моделі, які характеризують активні операції комерційного банку. В активній частині розглянемо виключно ту частину активних банківських операцій, котра пов’язана з банківськими кредитами. В дійсності банки здійснюють великий перелік активних операцій. Але саме банківські кредити (точніше, їх вартість), як було доведено раніше, є головним критерієм конкурентоспроможності банку. Це відбувається внаслідок формування та функціонування мультиплікаційного ефекту в процесі банківського кредитування, описаного вище.

Аналіз балансів комерційних банків свідчить про те, що на кредитування клієнтів (не банків) спрямовується понад 50 % активів комерційних банків. Так, станом на 31 грудня 2006 р. АБ «Укоопспілка» на кредити направив 73 412 тис. грн, що складає 53,7 % від загальних активів банку (додаток К). КБ «Приватбанк» станом на 31.01.2008 р. надав кредитів юридичним та фізичним особам в розмірі 47 337 143 490 грн, що складає 81,5 % від загальної кількості активів (додаток Л). Зазначені дані наведено без урахування кредитів, виданих на міжбанківському ринку. Аналіз даних балансів і зазначених та багатьох інших банків свідчить про суттєву роль саме кредитів клієнтам у формуванні активної частини банківського балансу.

Виступаючи в ролі традиційного банківського продукту, банківські кредити є найважливішим фактором банківського прибутку, конкурентоспроможності та надійності банку. Зв’язок ресурсів, залучених через інтегровані послуги і вартості банківських кредитів, є головним пріоритетом імітаційної моделі. Умовним змістом цього зв’язку виступають його основні показники (фактори) та валюта балансу комерційного банку, котра змінюється відповідно до зміни показників (факторів).

Основними показниками активної частини моделі є наступні:

RK – розмір ресурсів, спрямований банками на кредитування, грн;

T – термін надання банківського кредиту, роки;

PVK – вартість банківського кредиту для клієнта, % річних;

DK – розмір доходу від кредитування, грн;

i – i-й банківський кредит;

n – кількість наданих банком кредитів, од.;

PK – оптимальний (бажаний) дохід від кредитування, % річних;

MK – розмір кредитів наданих на міжбанківському ринку, грн;

IA – розмір інших активів, грн;

SB – сальдо балансу комерційного банку, грн.

Розмір ресурсів, спрямований, або той, що може бути спрямований у майбутньому банками на кредитування, не підраховується в нашій імітаційній моделі тому, що він носить виключно суб’єктивний характер і залежить від відповідної кредитної політики банківського менеджменту, стратегії, місії та цілей комерційного банку.

Розмір доходу від кредитування може бути обраховано за формулами (4.10) та (4.11), але внаслідок того, що банк завжди має велику кількість клієнтів, котрі отримали кредити на різний термін та під різні відсотки. Тому більш повно розмір доходу від кредитування розраховується формулою (4.12):

(4.10)

(4.11)

(4.12)

При розрахунку сальдо балансу по активним операціям банку будемо вважати, що дохід від інших активів банку заплановано на рівні доходу банку по наданим кредитам. Тому сальдо балансу може бути визначено за формулами (4.13) або (4.14):

(4.13)

(4.14)

Формула (4.14) розкриває та дозволяє розрахувати головну залежність відсотків за надані кредити від сальдо балансу комерційного банку, а через рівність сальдо балансу активних і пасивних операцій банку простежується зв’язок відсотків по кредиту з розміром та вартістю залучених ресурсів шляхом впровадження інтегрованих послуг. У загальному вигляді цю залежність можна оформити формулою (4.15). Зазначену формулу можна вважати математичним виразом імітаційної моделі, що характеризує основні взаємозв’язки при впровадженні інтегрованих банківських послуг:

(4.15)

У залежності від цілей та завдань розрахунків у формулу (4.15) замість реальних доходів, що банк отримує від клієнта PVK(i), можна підставляти значення оптимального (бажаного, запланованого або розрахункового) значення потенційного (запланованого, розрахункового) доходу кредитної діяльності (PK). У такому випадку формула (4.15) трансформується у формулу (4.16). Вона може застосовуватися для наочної демонстрації відхилення запланованих або бажаних показників від реальних, що є актуальним при наявності простроченої заборгованості, або значної частки сумнівних та неповернених кредитів:

(4.16)

Треба додати, що запропоноване рівняння в окремих випадках доцільно доповнити відповідним коефіцієнтом, що коригує розмір виданих кредитів та їх вартість для споживача банківських продуктів з метою перекрити збитки (або майбутні збитки та підвищені ризики) від сумнівних та неповернених кредитів. Ми не враховуємо цей коефіцієнт внаслідок того, що механізм його застосування потребує окремого серйозного дослідження.

Важливим є показник VP – витрати на просування банківських продуктів, котрий використовується у формулах (4.7–4.9), (4.15), (4.16). Він показує розмір витрат, котрий може дозволити собі банк для фінансування заходів по просуванню товару. Головною складовою витрат на просування банківських продуктів є рекламний бюджет банку або певного банківського продукту відповідно до його маркетингової стратегії. Важливим є те, що при створенні більш привабливих умов для споживачів банківських послуг та користувачів кредитів при впровадженні інтегрованих послуг розмір витрат на просування може бути поступово зменшений внаслідок зменшення витрат на рекламу тих відсоткових переваг банку, котрі не потребують додаткових рекламних витрат. Цінова політика банку значною мірою рекламує сама себе при поступовому збільшенні кількості споживачів інтегрованих послуг та користувачів більш дешевих банківських кредитів. Формули (4.17) та (4.18) можуть бути використані для перевірки правильності вводу даних в імітаційну модель та розрахунку витрат банку на впровадження інтегрованих послуг:

(4.17)

(4.18)

Інтегровані банківські послуги є пасивними банківськими операціями. Як зазначалося раніше, ефективна маркетингова стратегія комерційного банку повинна враховувати як пасивні інтегровані послуги, так і ефективне використання залучених при їх впровадженні ресурсів банку, тобто активні операції. Найважливішими активними операціями банків є кредитування. Це означає, що доцільним є встановлення певного зв’язку між розміром залучених ресурсів банку за допомогою інтегрованих послуг та відповідною стратегію при просуванні кредитних продуктів. Незважаючи на те, що удосконалення активних банківських операцій та кредитної стратегії комерційного банку потребує окремого наукового дослідження, ми повинні розкрити основний рамковий зв’язок між інтегрованими послугами та кредитною стратегією для формування концептуального підходу щодо оцінки ефективності комплексного впровадження інтегрованих послуг та відокремити вплив активних та пасивних операцій на спільну маркетингову стратегію банку.

Наявні кредитні банківські продукти банку умовно можна розділити на дві головні групи, котрі займають найсуттєвішу частку в активній частині балансу комерційного банку:

– кредити, надані суб’єктам підприємництва та фізичним особам (звичайні кредити);

– кредити, надані іншим банкам на міжбанківському кредитному ринку (міжбанківські кредити).

Комерційний банк повинен враховувати наступні основні фактори при формуванні кредитної стратегії, котрі безпосередньо пов’язані з впровадженням та використанням інтегрованих послуг:

1. Розмір банківських ресурсів, що спрямовується на кредитування, або загальна частка виданих кредитів в активі банку.

2. Оптимальне співвідношення (частка) наданих кредитів та інших активних операцій банку.

3. Взаємозв’язок загального розміру банківських кредитів, відповідних часток наданих кредитів та інших активних операцій банку з розміром залучених ресурсів при використанні інтегрованих банківських послуг.

4. Мультиплікаційний ефект, що виникає в процесі кредитування.

Загальний зв’язок наданих кредитів та ресурсів банківської системи висвітлено вітчизняними науковцями [14; 15]. Він залежить від розміру норми резервування НБУ та розкривається формулою (1.2), яка дозволяє врахувати мультиплікаційний ефект банківської системи, зображений на рис. 1.2. Мультиплікаційний ефект від використання окремим банком залучених ресурсів у процесі кредитування відрізняється від мультиплікаційного ефекту банківської системи. Як доведено вітчизняними вченими, на відхилення мультиплікаційного ефекту від загальнобанківського впливають такі фактори як кількість філій відповідного банку, розмір його капіталу, асортимент банківських продуктів тощо [14]. При побудові концептуального зв’язку розміру ресурсів, залучених інтегрованими послугами та кредитної стратегії банку будемо використовувати загальнобанківський мультиплікаційний ефект від залучення ресурсів, тобто, умовно кажучи, для чистоти експерименту припустимо, що ступінь мультиплікаційного ефекту досліджуваного банку дорівнює мультиплікаційному ефекту всієї банківської системи. Певний банк при необхідності може скоригувати модель відповідно до власних параметрів, але в подальших розрахунках ми будемо використовувати загальні параметри мультиплікаційного ефекту властиві національній банківській системі в цілому.

Визначено основні фактори, що формують взаємозв’язки:

VK – розмір власного капіталу банку, грн;

NDI – оновлений (відкоригований) розмір залучених ресурсів на поточні рахунки клієнтів при використанні інтегрованих послуг, грн;

NDO – оновлений (відкоригований) розмір залучених ресурсів на банківські депозити, грн;

NPDI – новий (відкоригований) розмір відсотків по поточним рахункам після впровадження інтегрованих послуг (розмір компенсації для споживачів за користування залишками), % річних;

ΔPV – частка запланованих (бажаних) доходів власників банку (в розрахунках може дорівнювати SR), %.

SR – облікова ставка Національного банку України, % річних;

R – норма обов’язкового резервування, встановлена НБУ, %;

PK – оптимальний (бажаний) дохід від кредитування, % річних;

MK – розмір кредитів наданих на міжбанківському ринку, грн;

MD – депозити, залучені від інших банків, грн;

VMK – вартість міжбанківського кредиту (в розрахунках може дорівнювати SR), % річних;

NPP – запланований (бажаний) дохід власників банку, грн;

EI – економічний ефект від впровадження інтегрованих послуг, грн.

Відповідно до визначених факторів бажаний дохід власників банку буде визначатися за формулою (4.19):

(4.19)

За умов, що в мультиплікаційному процесі приймають участь виключно ресурси, надані в кредит, котрі при впровадженні інтегрованих послуг формуються за рахунок залишків на поточних рахунках клієнтів, то взаємозв’язок розміру бажаного доходу власників банку, оптимальним розміром доходу від кредитування з урахуванням активності банку на міжбанківському ринку, мультиплікаційного ефекту, розміром додатково залучених ресурсів на поточні рахунки та відсоткам по ним можна описати формулою (4.20):

(4.20)

Ураховуючи те, що рівень доходу власників банку, котрий є достатнім для запобігання відтоку власного капіталу банку або знецінення вартості акцій комерційного банку, відповідає усередненій вартості грошей у часі, тобто обліковій ставці Національного банку України, а також необхідності зменшити дохід на рівень витрат на просування банківських продуктів). Виходимо на рівняння, описане формулою (4.21):

(4.21)

Наведена формула може бути збагачена відповідним коефіцієнтом, котрий розкриває вплив розміру доходу банку на вартість власного капіталу банку (акцій, паїв тощо) та коригує всі зазначені фактори через зміну оптимального доходу від кредитування, котрий повинен враховувати тенденції попиту та пропозиції на фондовому ринку (курсові коливання вартості акцій). Ми не будемо виводити зазначену залежність внаслідок того, що це не відповідає головній меті дослідження. Важливим є те, що, виходячи з наведеної формули, таку залежність можна побудувати та використовувати при формуванні маркетингової стратегії банку, спрямованій на створення мотивації для інвестування ресурсів у власний капітал комерційного банку, або прийнятті рішень по реінвестуванню отриманого банком прибутку в активні банківські операції.

Для побудови імітаційної залежності більш доцільним є використання зазначених зв’язків у вигляді формули (4.21). При цьому комплексне застосування формул (4.16), (4.17) та (4.18) є системоутворюючим для побудови імітаційної моделі і розкриває основні фактори впливу інтегрованих послуг на конкурентоспроможність банку. Формула (4.22) дозволяє розрахувати економічний ефект від впровадження інтегрованих банківських послуг, котрий може бути отриманий певним комерційним банком за певних параметрів просування інтегрованих послуг при дотриманні описаних зв’язків та рівнянь за визначений проміжок часу.

(4.22)

Запропонована імітаційна модель враховує суто банківську специфіку надання кредитування, надання послуг та просування банківських продуктів. Вона може бути використана для будь-якого комерційного банку незалежно від форми власності, структури управління, розміру капіталу, розгалуженості регіональних представництв та філій, асортименту банківських продуктів тощо. Разом з тим зазначена модель непридатна до використання у кредитних спілках, клірингових, трастових та інвестиційних компаніях, інших підприємствах парабанківської системи та Національному банку України.