Проект реконструкції Іллінської церкви в Суботові з фондів Національної бібліотеки України ім. Вернадського

Тетяна Гедзь

У фондах Сектору картографічних видань Національної бібліотеки України ім. Вернадського (НБУВ) зберігається документ № 44577 “Проект на исправление каменной церкви и постройку при ней новой каменной колокольни в Киевской губернии Чигиринского уезда в с. Суботов”, датований 1850 роком, автором яого зазначений “гражданский инженер Р. Тустановский” [1]. Він складається з 6 креслень, скріплених в один лист із наведеною вище назвою, і міститься в папці з написом “Проект на исправление церкви и постройку новой колокольни в с. Суботова Чигиринского уезда”. Документ публікується у додатках 1-8 до статті.

Реконструкція Іллінської церкви в Суботові з побудовою мурованої дзвіниці була проведена у 1866-1872 роках. Частина матеріалів, що стосуються цієї реконструкції, зберігається в окремій справі в Державному архіві Київської області (ДАКО) [2], інша частина осіла в російських архівах. Справа в ДАКО містить креслення, за яким планувалося провести реконструкцію, виконане у Санкт-Петербурзі у комісії будівельних і технічних справ, атоване 2 листопада 1864 року. Креслення із справи в ДАКО (див. додаток 9) має подібну назву: “Проект на исправление каменной церкви и постройку при ней каменной колокольни в селе Суботове Киевской губернии Чигиринского уезда”, але відрізняється від креслення, що зберігається у НБУВ. Відразу зазначимо, що проект, що знаходиться у справі з ДАКО, був в основному реалізований в частині реконструкції самої церкви, але не був реалізований в частині побудови дзвіниці. Про події навколо побудови дзвіниці йтиметься далі.

Згідно з матеріалами справи, реставраційні роботи в Іллінській церкві розпочалися до 1858 року [3], але невідомо, в чому саме полягала ця реставрація. Інженер Ромуальд Тустановський керував реконструкцією будівлі Іллінської церкви у 1867–1868 роках [4], але у справі немає відомостей про створення ним у цей період будь-яких альтернативних проектів реконструкції. У 1850 році, яким датовано проект із НБУВ, Тустановському було лише 17 років і він не міг іменуватися “гражданским инженером” [5]. Відповідно, викликає питання щодо датування проекту з НБУВ 1850 роком, враховуючи те, що у самому проекті жодних дат не зазначено.

Відзначимо основні відмінності проектів з ДАКО і з НБУВ.

У проекті з ДАКО невелика баня передбачена над вівтарною частиною (апсидою) церкви, її форма наближена до форми бані, зображеної на відомому малюнку Іллінської церкви Т. Г. Шевченка 1845 року, але місце розташування змінене. У проекті з НБУВ баня має більш масивну форму і розташована над центральною частиною нави церкви.

Проект з НБУВ передбачав побудову типової на той час дзвіниці у псевдоросійському стилі, що жодним чином не враховувaло особливостей архітектури самого храму.

У проекті з ДАКО передбачена невелика, пропорційна церкві, дзвіниця аркового типу, що завершувалася фронтоном барокового абрису. Такі дзвіниці характерні для костьольного будівництва ХVІІІ ст. Саме по цій причині проект викликав незадоволення головного ініціатора реконструкції – священика Іллінської церкви Р. О. Орловського. Крім того, цей проект дзвіниці мав конструктивні недоліки, що виявилися вже після “выбучения фундамента” та несли ризик потенційної нестійкості усієї будови [6].

Неможливість реалізувати цей, вже затверджений, проект дзвіниці, призвела до хаотичних змін у планах її побудови та, в результаті, до суттєвої затримки з будівництвом, що було проведене лише у 1870-1872 роках.

У кінці 1868 року архітектор І. І. Свіязєв, розглянув затверджений проект дзвіниці та зауважив, що у ньому не вказано, чи є дзвіниця окремою будовою, чи має опиратися на стіну церкви. На думку С. Ю. Юрченка, саме Свіязєву належать малюнки олівцем на кресленні дзвіниці (див. додаток 9). Ідея прибудувати нестійку дзвіницю до церкви втілилася у друге креслення із справи в ДАКО (див. додаток 10). Це креслення за кольороваю гамою і стилем відрізняється від основного, отже створене пізніше. На ньому фундамент дзвіниці зображено біля південно-західного кута церкви.

У 1869 році управління побудовою дзвіниці було доручено архітектору М. І. Юргенсу У квітні того ж року Юргенс розробив новий проект дзвіниці «Проект на пристройку каменной колокольни к существующей каменной церкви в с. Суботове Киевской губернии Чигиринского уезда». Згідно з описом проекту С. Ю. Юрченком “дзвіницю передбачалося звести біля південно-західного кута [церкви]. Споруда чотирьох’ярусна, квадратна у плані, причому в якості північної її стіни передбачалося використати стіну церкви. Таке рішення не можна визнати задовільним з точки зору інженерії, адже нова дзвіниця обов’язково дасть усадку, тому краще було б її не прив’язувати до старовинних стін, які вже усілися. В архітектурному рішенні прослідковується намагання гармонізувати новий об’єм із об’ємом існуючої церкви. Для цього процитовано деякі елементи фасадів храму – пілястри, уступчасті ніші, карнизи тощо” [7]. У документах 1870 року, де говориться про затвердження нового проекту разом з кошторисом, уже згадана “отдельная постройка колокольни” [8]. В результаті, у 1871-1872 роках була збудована триярусна дзвіниця, окремо від церкви, де ми зараз її і бачимо. Отже, проект М. І. Юргенса 1869 року був реалізований у зміненому вигляді.

Загалом під час реконструкції 1867-1872 років було збудовано “1) каменную колокольню и галерею к ней, 2) каменные предалтария, северное и южное, 3) купол над алтарем деревянный, 4) деревянная крыша совершенно разрушенная была заменена железной“ [9] (див. малюнок церкви у 1947 році у додатку 11). Зазначимо, що мурований перехід між церквою та дзвіницею та дві невеликі симетричні прибудови між південною і північною стінами та апсидою – “каменные предалтария” – відсутні в офіційно затвердженому проекті з ДАКО (додаток 9).

Особливістю проекту з НБУВ є малюнки олівцем поверх креслення, зроблені більш майстерною рукою, ніж рука автора креслення.

На листі 1 проекту з НБУВ (додаток 3) між кресленнями переднього і тильного фасадів церкви добавлено малюнок чотириярусної дзвіниці, поділ на яруси якої співвимірний з елементами будови церкви, як і в описі згаданого проекта архітектора Юргенса. Крім того, начерк надбудови помітний над фасадом церкви.

На листі 2 (додаток 4) олівцем внесено виправлення у креслення дерев'яних конструкцій даху храму, а також зроблено малюнок альтернативної конструкції даху. Усередині креслення бані церкви є креслення олівцем меншої, стрункішої бані, аналогічної проекту з ДАКО.

На листі 3 (додаток 5) проекту біля південно-західного кута церкви олівцем зображена чотириярусна дзвіниця, аналогічна зображеній на листі 1. Також домальована прибудова між стіною і апсидою церкви.

На листі 4 (додаток 6) олівцем відкориговано форму бані (як і на листі 2) та переміщено фронтон з боку олтарної частини церкви.

На листі 6 (додаток 8), де зображений план церкви, є численні позначки олівцем, у тому числі результати вимірювань. До північно-східного (? ‒ Т. Г.) кута церкви примальований ескіз фундаменту, схожого на фундамент дзвіниці. Добавлено позначення двох симетричних прибудов – "предалтарий", одна з яких зображена на листі 3. Кількома лініями позначено критий перехід між церквою і дзвіницею. Позначено гвинтові сходи у товщі південно-західної кутової стіни, які є і на малюнку у додатку 10, але які не були збудовані.

Обставини створення проекту з НБУВ невідомі. Можна припустити, що цей проект розроблено молодим інженером Ромуальдом Тустановським для реконструкції Іллінської церкви, яку намагалися провести у другій половині 1850-х років. Можливо, саме участь Тустановського у першій спробі реконструкції стала причиною запрошення його до керівництва будівельними роботами у 1867-1868 роках, вже за іншим проектом. Очевидно, проект Тустановського потрапив до рук когось з архітекторів, хто здійснював роботи в церкві чи дзвіниці, можливо, М. І. Юргенса, який і зробив малюнки олівцем поверх креслення.

Джерела та література

1. Проект на исправление каменной церкви и постройку при ней новой каменной колокольни в Киевской губернии Чигиринского уезда в с. Суботове [Карти ; Рукопис] / Сост. гражданский инженер Р. Тустановский. – 1:[1 092] ; [13 саж. в дюйме]. – [К.] : [б. и.], [1850]. – 1 к. : цв. ; 63х61 см. – На полотне. – Рукоп. (шифр 44577).

2. ДАКО, ф. 17, оп. 1, спр. 375.

3. C. Юрченко. Реставрація Іллінської церкви у Суботові в середині ХІХ століття мовою документів// Праці Центру пам'яткознавста, вип. 27, К., 2015, С. 33, 38.

4. C. Юрченко. Реставрація Іллінської церкви у Суботові …, С. 45, 47.

5. Про Р. Г. Тустановського див: О. Мокроусова. Внесок польських архітекторів Києва ХІХ – початку ХХ століть у формування історичного образу міста // Матеріали Четвертих Всеукраїнських Зарембівських наукових читань “Українське пам’яткознавство: сучасні проблеми та тенденції”, м. Київ, 17 квітня 2013, C. 89-92.

6. C. Юрченко. Реставрація Іллінської церкви у Суботові …, С. 34, 36.

7. C. Юрченко. Реставрація Іллінської церкви у Суботові …, С. 37-38. Сам проект нової дзвіниці у матеріалах справи з ДАКО відсутній.

8. C. Юрченко.Ю. Реставрація Іллінської церкви у Суботові …, С. 40, 41.

9. Метрика для получения верных сведений о древне-православных храмов Божих, зданий и художественных предметов с. Субботово Чигиринского уезда Киевской губернии (1888). Рукописный архив ИИМК РАН. Ф. Р-ІІІ, № 2278, С. 24 (копія).

10. Богданова церковь в с. Субботове [Черкасская область] : перспектива [Изоматериал] : рисунок, ватман / архитектор Д. Н. Яблонский. – [Б. м. : [б. и.], 1947. – 1 л. ; 41х29 см. (шифр Г 658). Державна архітектурна бібл. ім. Заболотного.

Травень 2020 р.