Незаспокоєність

Л.Васильєва

Кожній робочій годині – найвищу віддачу!

На верстатобудівному об’єднанні імені М.Горького токаря Володимира Васильовича Жукова знають всі. Заслужений машинобудівник УРСР, принциповий комуніст, висококласний спеціаліст. А ще – невтомний новатор.

Більше сорока раціоналізаторських пропозицій на рахунку робітника. Досить оглянути верстат, за яким працює Жуков, щоб упевнитись, скільки в ньому цікавих новацій, удосконалень. Завдяки цьому токар завжди заощаджує час, матеріали, забезпечує високу якість.

– Хіба можна лишатися байдужим, коли бачиш, що твій верстат має можливість працювати краще – треба тільки подумати, поміркувати, – говорить В.В.Жуков.

Економічний ефект нововведень робітника становить понад 10 тисяч карбованців. Творчого запалу йому не бракує. І сьогодні втілюється в життя конструкція державок для токарних різців, що має підвищити якість праці.

…День і ніч працювали робітники, виконуючи термінові замовлення Чорнобильської АЕС. День і ніч разом із товаришами працював Володимир Васильович, негайно повернувшись із відпустки, щоб допомогти тим, хто був там, на місці аварії. Та й зараз він не рахується з часом, поспішаючи виконувати свої планові завдання і замовлення Чорнобиля.

Про його самовіддану працю говорять товариші по роботі. Майстер цеху Ю.І.Герасименко розповів про такий випадок. На минулому тижні до цеху надійшли деталі для корпусів бурового устаткування, які складають на заводі для Чорнобильської АЕС. Деталі мали деякі відхилення від норми, повертати їх назад не було часу. Виправляли прямо на місці, і доручили цю справу Володимиру Васильовичу. Саме його верстат міг це зробити. Працювали вночі з напруженням усіх сил.

Любов до професії Володимир Васильович передав своїм дітям. На заводі трудиться ціла династія Жукових: дружина Алла Федорівна, сини Сергій та Іван, невістки.

– Я гордий, що моя сім’я – робітнича сім’я, а мої діти – справжні робочі люди! – говорить Жуков.

Прапор комунізму, 1986 р., 8.07, № 160 (2556).