Виступ В.В.Щербицького на зборах партійно-господарського активу республіки 15 вересня 1986 року

Товариші! ЦК КПРС, Рада Міністрів СРСР, ВЦРПС і ЦК ВЛКСМ високо оцінили вклад нашої республіки у збільшення виробництва і закупок продуктів тваринництва за минулу зимівлю.

Дозвольте висловити сердечну вдячність трудівникам ферм, керівникам господарств і спеціалістам, усім, чия праця по достоїнству відзначена Почесною Грамотою.

Поставлені ЦК КПРС завдання, виконання яких обговорюється на зборах активу, мають велике мобілізуюче значення. Як відзначалось у доповіді, ЦК КПРС піддав серйозній і обгрунтованій критиці і ряд областей нашої республіки. Нині треба оперативно зробити все необхідне для усунення відмічених недоліків, поліпшення стану справ на всіх ділянках.

Політбюро ЦК КПРС підкреслило, що своєчасне і якісне завершення всього комплексу осінніх польових робіт і підготовка до зими – це сьогодні найважливіше народногосподарське і політичне завдання [1].

Тепер головне – своєчасно піти з поля. Вже завершено жнива ранніх зернових. У розпалі збирання кукурудзи, цукрових буряків, соняшнику. Що, як і коли треба зробити – грунтовно викладено в доповіді й виступах.

Підбиваючи підсумки в цілому, відзначив В.В.Щербицький, можна сказати, що в нинішньому році результати роботи в сільському господарстві дещо кращі від торішніх і середніх за минулу п’ятирічку, але по зонах і областях все ще зберігається велика строкатість.

Який можна і треба зробити основний висновок для майбутнього?

Застосування інтенсивних технологій вирощування зернових, на що орієнтує нас Центральний Комітет КПРС, істотно зміцнило технологічну дисципліну і переконало багатьох виробничників у реальності одержання врожаїв зерна в 50 і більше центнерів практично в усіх регіонах. Цього року в цілому по республіці з кожного із 3.5 млн. гектарів озимої пшениці, вирощуваної за інтенсивною технологією, його зібрано по 38.4 центнера. Це на 13.3 центнера більше, ніж на полях із звичайною агротехнікою.

Завдяки широкому застосуванню і чіткому додержанню технологічних вимог господарства Городенківського району Івано-Франківської області, Підволочиського – Тернопільської, Чемеровецького – Хмельницької, Каховського – Херсонської областей, у цілому Закарпатської області перевищили рубіж у 40 центнерів середньої врожайності зернових на всій площі посіву.

Але до робіт за новою технологією не скрізь поставились з високою відповідальністю. У Вінницькій області п’яту частину пшениці, вирощуваної за інтенсивною технологією, змушені були пересіяти. У ряді господарств Ворошиловградської, Кіровоградської, Чернігівської, Миколаївської областей через порушення технологічних вимог прибавки практично не одержали.

Інакше як дискредитацією хорошого, корисного нововведення це назвати не можна. Все це результат безвідповідального, халатного ставлення до справи окремих працівників. Партійні комітети зазначених областей миряться з таким становищем, не питають належним чином з керівників і спеціалістів колгоспів, радгоспів і органів агропрому за порушення технологічної дисципліни. Держагропрому республіки, тт.Ткаченку О.М., Денисенку О.Г. треба розібратися по кожному конкретному випадку, покарати винних і добитися, щоб інтенсивна технологія повсюдно стала інтенсивною на ділі, а не на словах.

Далі. Дещо вищі від торішніх очікуються заготівлі соняшнику, фруктів і винограду. Склалися непогані передумови для виконання планів заготівель картоплі та овочів. Треба організувати роботу так, щоб звести до мінімуму втрати плодів і овочів при збиранні й зберіганні, максимально задовольнити попит населення, в кожному місті закласти достатню кількість цієї продукції на зиму.

Більше треба займатися і впровадженням в овочівництві індустріальних технологій. Тут теж не відчувається належного впливу органів агропрому. В Запорізькій області, наприклад, індустріальна технологія застосовується тільки на 6.5 тис. гектарів плантацій – це в півтора-два рази менше, ніж у сусідів. До того ж у ряді господарств технологічні вимоги не додержуються і значна частина врожаю недобирається. Питається, як миряться з цим спеціалісти, нарешті, керівники облвиконкому? В цьому зв’язку був підданий критиці голова облвиконкому т.Москальков П.І., якому вже не раз вказувалося на серйозні вади в керівництві сільськогосподарським виробництвом, але належних висновків, з усього видно, він не зробив.

Потім В.В.Щербицький спинився на питаннях продажу зерна державі. На 15 вересня виконали план господарства 7 областей – Волинської, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Ровенської і Тернопільської. Ще 6 областей близькі до виконання плану.

Однак у цілому роботу по продажу зерна державі визнати задовільною не можна. На жаль, деякі обкоми партії та облвиконкоми не зробили належних висновків з поставленої ЦК Компартії України на початку збирання вимоги – кожному господарству забезпечити максимально можливий продаж зерна в державні ресурси. Керівники значної частини колгоспів і радгоспів при наявності достатніх ресурсів зерна зайняли вичікувальну позицію і по суті згорнули продаж його державі. ЦК КПРС піддав за це критиці Запорізьку, Полтавську, Кіровоградську, Вінницьку, Кримську і Одеську області. В Тернопільській і Ровенській областях є можливості значно перевиконати план закупівель зерна, але належна робота в цьому напрямі не провадиться. Аналогічні недоліки мають місце в Івано-Франківській, Волинській та деяких інших областях.

Надплановий продаж зерна, відзначив В.В.Щербицький, не тільки необхідний державі, а й вигідний господарствам. Адже поряд з підвищеними цінами їм у порядку зустрічного продажу виділяються дефіцитні машини та будівельні матеріали.

Республіканські й місцеві органи обговорили постанову ЦК КПРС і вжили заходів для усунення допущених недоліків. Становище поліпшується, але ще повільно. Політбюро ЦК Компартії України рекомендує обкомам партії та облвиконкомам встановити найсуворіший контроль за продажем державі продовольчого зерна і насамперед пшениці, здачею її в обмін. У цілому по республіці треба виконати зобов’язання по продажу круп’яних культур. Порядок тут повинен бути такий – залишити потрібну кількість на насіння і громадське харчування, решту – продати державі.

Слід організовано, з найменшими втратами провести збирання кукурудзи, продати в державні ресурси максимально можливу кількість зерна, забезпечити якісне зберігання зернофуражу, що залишається в господарствах, закласти на корм усю стебло-листяну масу. Доречно нагадати про недопустимість списання частини посівів кукурудзи та інших зернових на корм. Такі факти допущено в господарствах Полтавської, Чернігівської, Житомирської, Івано-Франківської та Ровенської областей.

Треба організувати роботу так, щоб кожне господарство продало державі максимально можливу кількість зерна і створило необхідний запас концентрованих та інших кормів, який забезпечить продуктивне ведення тваринництва відповідно до плану на наступний рік.

Про хід збирання цукрових буряків докладно сказано в доповіді. Слід ще раз підкреслити, відзначив далі В.В.Щербицький, що у плані цього року передбачається збільшити на 300 тис. тонн виробіток цукру за рахунок скорочення втрат у виробництві. Для цього важливо широко використати схвалений, але вже деким забутий ямпільський досвід. А тим часом у минулій п’ятирічці ямпільці виробили по 45 центнерів цукру з гектара, або в 1.6 раза більше від середньообласного і в 1.7 раза – від республіканського рівня. Погодьтеся: різниця відчутна. Більше ініціативи, наполегливості повинен виявити заступник голови Держагропрому УРСР т.Загородній Г.Д., який несе персональну відповідальність за цю ділянку роботи.

Потім В.В.Щербицький спинився на питаннях розвитку тваринництва. Врученням республіці Почесної Грамоти підбивається підсумок роботи наших тваринників за минулу зимівлю. Але віддаючи належне зробленому, треба більш самокритично оцінювати досягнуті результати. Відповідно до нового порядку обкоми партії, облвиконкоми, органи АПК з початку наступного року повністю відповідатимуть за рівень забезпечення продуктами тваринництва трудящих області. Звичайно, в кращому становищі опиняться ті, хто зуміє забезпечити нормальну зимівлю худоби. Поголів’я худоби у нас достатнє. Справа в його продуктивності. І визначальне тут – корми. У доповіді наводились переконливі приклади доброї роботи по заготівлі кормів у Кримській, Донецькій областях.

Водночас секретаріат ЦК Компартії України звертав увагу керівників Харківської та Житомирської областей на серйозні недоліки в організації кормозаготівель. Не набагато краще становище з кормами в Одеській, Сумській, Кіровоградській та Черкаській областях. Останнім часом через ослаблення організаторської роботи і контролю допущено зниження продуктивності дійного стада, темпів виробництва і закупок тваринницької продукції у Вінницькій, Київській, Львівській та деяких інших областях.

Це повинно всіх серйозно насторожити. Практично скрізь ще є час виправити становище з кормами [2]. Не менш важливо вжити вичерпних заходів для економного використання кормів, скорочення їх витрачання, особливо зерна, на одиницю продукції. Для цього слід своєчасно і добре підготувати до роботи кормоцехи та кормокухні, відремонтувати й утеплити тваринницькі приміщення. Треба подбати і про те, щоб усі ферми були укомплектовані кадрами, направити туди комуністів, створити повсюдно партійні й комсомольські групи. Держагропром разом з облвиконкомами повинні організувати конкретну перевірку готовності ферм до роботи в зимових умовах. У цю справу треба ширше включити пресу, народний контроль.

ЦК КПРС вимагає посилити увагу і до соціально-побутового будівництва на селі. Слід проаналізувати, як пов’язані плани виробництва і соціального розвитку в усіх районах республіки.

Коротше кажучи, треба зробити все необхідне, щоб забезпечити заплановані прирости тваринницької продукції, нормальне постачання населення і поліпшення культурно-побутових умов трудящих села.

Мабуть, уже настав час глибоко проаналізувати у ЦК Компартії України, Раді Міністрів УРСР, в усіх областях і районах роботу органів агропрому і вжити заходів для її поліпшення відповідно до завдань, поставлених Продовольчою програмою країни.

В.В.Щербицький далі спинився на стані справ в інших галузях народного господарства і зв’язаних з цим деяких невідкладних завданнях.

У цілому за 8 місяців темпи розвитку промисловості непогані (4.9 проц.), значно вищі від планових на рік (3.4 проц.). Весь приріст виробництва одержано за рахунок підвищення продуктивності праці. Поліпшуються якісні показники господарської діяльності – такі, як собівартість, прибуток, рентабельність, співвідношення темпів зростання продуктивності праці і заробітної плати.

Але це загальна картина. Якщо ж вникнути глибше, то на ряді ділянок стан справ далеко не такий, як вимагають рішення 27 з’їзду партії і червневого Пленуму ЦК КПРС. Причини цього не тільки в повільній перебудові управління в ряді галузей народного господарства і на багатьох підприємствах, а й у некритичній оцінці досягнутого, самозаспокоєності, яка проявляється подекуди.

У липні-серпні кількість промислових підприємств, які не виконали плани з основних показників, збільшилась. Темпи приросту обсягів виробництва і продуктивності праці знизились. І хоча надпланова реалізація за вісім місяців перевищила 1.8 млрд. карбованців, споживачам за замовленнями недодано продукції на 673 млн. карбованців.

Значйо погіршилося становище в Мінліспромі УРСР, де кількість підприємств, що не виконали договірних зобов’язань, досягла в серпні 69 проц., Мінмісцевпромі і Мінлегпромі республіки, де таких підприємств майже третина. Треба прямо сказати, що тт.Грунянський І.І., Бондар Ю.О., Касьяненко О.Я., керівники деяких інших міністерств повільно перебудовуються самі і недостатньо вимагають цього від підлеглих. А головне – багато упущень і недоробок в організації виробництва, виконання прийнятих рішень і намічених заходів. За усуненням недоліків немає належного контролю з боку відповідних заступників Голови Ради Міністрів республіки та й секретарів ЦК.

На жаль, у нас ще немало керівників, у тому числі в республіканській ланці, які не обтяжують себе систематичним, глибоким і критичним аналізом стану справ і тому часто не можуть своєчасно прийняти рішення або внести необхідні пропозиції.

Саме з цих причин Мінчормет УРСР, відповідні секретарі і відділи Донецького, Дніпропетровського і Запорізького обкомів партії вчасно не помітили, як знову почали нагромаджуватись недоліки і недоробки на таких великих підприємствах, як «Азовсталь», «Дніпроспецсталь», Дніпровський металургійний комбінат імені Дзержинського. В підсумку, незважаючи на зростання (по відношенню до 1985 року) виплавки чавуну і сталі на 5.1 і 5.2 проц. відповідно, збільшення виробництва готового прокату на 6.7 проц. і випалу коксу на 6.2 проц., чорна металургія республіки в серпні не справилася з планом випуску окремих видів металопродукції.

Шахтарі республіки порівняно з минулим роком збільшили обсяг видобутку вугілля. Виконано плани по продуктивності праці і зниженню собівартості продукції. Це добре. Однак це аж ніяк не повинно заспокоювати колегію Мінвуглепрому, міністра т.Сургая М.С., оскільки можливості, що є в галузі, використовуються не повністю. В ряді об’єднань, на багатьох шахтах не забезпечується своєчасна підготовка нових горизонтів і лав, високими залишаються аварійність і втрати робочого часу, не знаходить належного поширення досвід роботи передових колективів. У непрацездатному стані технологічне устаткування брикетних фабрик об’єднання «Олександріявугілля», про що днями писалось у газеті «Известия». І не випадково в серпні план видобутку вугілля в цілому по міністерству виконано з великими труднощами, а чотири об’єднання не справилися з ним.

Незадовільно працює і ряд підприємств хімічної промисловості. З початку року кожне п’яте підприємство Міндобрив і десяте – Мінхімпрому не виконує планів виробництва. Недодано 40 тис.тонн мінеральних добрив, 60 тис.тонн сірки, багато іншої продукції. Ми вважаємо, що роботою цих підприємств повинні більш предметно зайнятись відділ хімічної промисловості ЦК Компартії України і відповідні обкоми партії.

Нелегке становище склалось у капітальному будівництві. За 8 місяців освоєно капітальних вкладень на 12 проц., введено основних фондів на 22 проц. більше, ніж за відповідний період минулого року. Однак план капітальних вкладень виконано тільки на 93 проц., а будівельно-монтажних робіт – на 97 процентів. За три з половиною місяці, що лишились, необхідно ввести в дію більше половини річного обсягу основних фондів, понад 80 проц. великих виробничих об’єктів. Першорядної уваги вимагають роботи по введенню енергетичних потужностей, у тому числі на Запорізькій і Ровенській АЕС, Зуївській ДРЕС. Необхідно докорінно поліпшити стан справ на Хмельницькій АЕС. Товаришам Качурі Б.В. і Ніколаєву М.Ф., Хмельницькому обкому партії разом з Міненерго необхідно подати цій будові дійову допомогу.

Треба сказати, що основні роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС йдуть відповідно до графіків: здійснюються заходи щодо поховання 4-го і підготовки до пуску 1-го і 2-го енергоблоків, проводиться дезактивація устаткування і території станції, прилеглих до неї районів, завершується будівництво фільтруючих та захисних водоохоронних споруд [3].

У Київській області достроково завершено спорудження 7 тисяч будинків з присадибними будівлями для евакуйованих сімей. Тут особливо відзначились будівельники з Тернопільської, Чернівецької, Дніпропетровської областей і міста Києва. Добре попрацювали також студентські будівельні загони Харківського політехнічного, Київського та Дніпропетровського інженерно-будівельних, Глухівського педагогічного інститутів.

В.В.Щербицький висловив вдячність колективам заводів Російської Федерації, які достроково виготовили і поставили збірні будинки, а також бійцям студентських загонів з братніх республік, які брали активну участь у їх монтажі.

Тепер треба звернути особливу увагу на своєчасне вирішення питань, пов’язаних з наданням житла і працевлаштуванням евакуйованого населення, введенням в дію об’єктів сфери обслуговування в місцях його розселення [4].

На липневому Пленумі ЦК Компартії України, нагадав В.В.Щербицький, за зрив введення в експлуатацію житла, дитячих садків, лікарень і поліклінік критикували керівників ряду областей. Насторожує, що далеко не всюди зроблені належні висновки. У цілому в республіці треба ще ввести більше половини річного обсягу житла і дитячих садків, дві третини лікарень і поліклінік.

Великі недоліки є й в організації торгівлі. Темпи зростання товарообороту зараз майже в 2 рази менші, ніж передбачено планом. А в Київській, Кримській, Миколаївській областях та місті Києві обсяг роздрібного товарообороту навіть нижчий, ніж торік. Всім облвиконкомам треба вжити заходів для поліпшення стану справ, вишукати місцеві ресурси і додаткові резерви для збільшення випуску товарів народного споживання, що користуються попитом населення.

Недавно ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР прийняли постанови по вдосконаленню управління і господарського механізму в будівництві, планування та управління в торгівлі. Прийнято відповідні постанови і в нашій республіці. Це дуже важливі рішення, їх необхідно глибоко вивчити і все зробити в установлені строки.

І ще про одне. Аналіз стану справ на місцях показує, що, незважаючи на всі наші заклики і вимоги, далеко не всюди піклування про людей – в центрі уваги радянських і господарських органів. Про це, зокрема, свідчать листи й заяви трудящих у ЦК, особливо з Вінницької, Волинської, Івано-Франківської, Кіровоградської, Ровенської та Черкаської областей.

Серйозну стурбованість викликають факти перекручення звітності і приписок, виявлені в першому півріччі цього року в Міншляхбуді, Мінчорметі, Мінмісцевпромі та Мінпобуті республіки, у Львівській, Одеській, Сумській, Тернопільській, Харківській та деяких інших областях. Причому злочинні спроби обманути державу допускаються і з тих основних показників, на яких робиться головний наголос у ході перебудови.

Обкоми партії, міністерства і відомства ще не завжди дають таким фактам належну політичну оцінку, не створюють обстановки нетерпимості до них. Необхідно повсюдно суворо виконувати вказівки ЦК КПРС про те, що не може залишатися на керівній посаді той, хто допустив приписки і обман держави.

Усі ви, певна річ, добре розумієте, підкреслив В.В.Щербицький, що зараз настав найбільш відповідальний, можна сказати, вирішальний етап робіт по завершенню першого року п’ятирічки. Багато, дуже багато залежить від підсумків вересня. У республіці розроблено і здійснюється оперативний план першочергових організаційних і господарських заходів на цей місяць.

І, звичайно, дуже важливою з невідкладних справ є підготовка всіх галузей народного господарства до роботи в осінньо-зимовий період. Завдання, поставлені в цьому зв’язку ЦК КПРС, повсюдно обговорено, але практичні висновки, на жаль, зроблено не скрізь. Минуло вже два тижні вересня, а в ряді галузей, на багатьох підприємствах, як і раніше, допускаються серйозні недоліки і прорахунки.

Візьмемо, наприклад, Міненерго УРСР. З 65 енергоблоків, ремонт яких повинно бути завершено до 10 вересня, відремонтовано тільки 59. Інакше як безвідповідальним не можна назвати і ставлення колегії Мінчормету УРСР до виконання намічених заходів щодо підготовки до зими. Запаси залізорудної сировини на заводах становлять лише 60 проц. від нормативу, в тому числі концентрату – менше половини.

У вересні-листопаді ц.р. треба буде напружено попрацювати всім видам транспорту. Зокрема, треба виконати великі обсяги перевезень для створення зимових запасів палива, рудно-металургійної сировини, будівельних матеріалів. Тільки залізницею необхідно в короткі строки, не допустивши втрат, перевезти більш як 1 млн.тонн картоплі, близько 8 млн.тонн цукрових буряків, значну кількість плодів і овочів. Одним словом, робота транспортних артерій повинна бути під повсякденним якнайсуворішим контролем.

У підготовці до зими міст і робітничих селищ виявляють безпечність [5] Мінжитлокомунгосп УРСР, деякі інші міністерства, облвиконкоми. Серйозне відставання допущено на будівництві ряду пускових опалювальних котелень у Кримській і Черкаській, в ремонті котелень і теплових мереж у Дніпропетровській і Ворошиловградській областях.

Багато упущень у підготовці до осінньо-зимового періоду лікувальних закладів, особливо в сільській місцевості. Слабо контролює це Міністерство охорони здоров’я УРСР, яке досі по суті не розібралося з станом справ на місцях.

Необхідно добитися, щоб у кожній галузі, в кожному господарстві в жовтні було завершено всі роботи, пов’язані з підготовкою до зими.

Немає потреби доводити, що забезпечити нормальне функціонування народного господарства в зимових умовах неможливо без виконання доведених кожній області, кожній галузі завдань по економії палива і енергії. Тим часом з початку року допущено перевитрату електроенергії в Миколаївській, Волинській та Донецькій областях, у Мінчорметі і Мінвуглепромі республіки. В цьому зв’язку хотілося б ще раз звернути увагу на необхідність посилення вимог до господарських керівників за економію всіх видів ресурсів.

Особливого значення набуває нині дисципліна виробництва і праці. Ніякої поблажливості не повинно бути до тих, хто своїм нехлюйством, безвідповідальністю або просто бездіяльністю створює умови, які загрожують здоров’ю і життю людей, завдає матеріальної і моральної шкоди державі.

В первинних партійних організаціях, у профспілках і комсомолі, сказав далі В.В.Щербицький, почалася звітно-виборна кампанія. В зв’язку з цим треба постійно тримати під контролем розв’язання завдань по висуванню на керівну роботу політично грамотних, професійно підготовлених працівників, здатних розв’язувати нові завдання в нових умовах.

Відомо, що вся робота, яка проводиться в республіці по перебудові й прискоренню, повинна тісно пов’язуватися з нарощуванням темпів зростання обсягів виробництва і продуктивності праці, поліпшенням якості продукції і зниженням її собівартості, економією і раціональним використанням усіх видів ресурсів. Однак ми нерідко ще зустрічаємося з фактами елементарної некомпетентності, халатності, бюрократизму, формалізму, відсутності ініціативи, а отже, і справжнього почуття відповідальності. Великою мірою це стосується апарату управління, в тому числі на республіканському рівні, де багато хто з працівників ніяк не можуть вибратися з бюрократичного болота. Тому треба різко посилити критичний підхід як до наявних проблем, так і кінцевих результатів роботи.

Наполегливо працюючи над прискоренням соціально-економічного розвитку країни, відзначив далі В.В.Щербицький, наша партія нарощує зусилля і по виконанню зовнішньополітичних завдань, намічених 27 з’їздом КПРС.

Надзвичайно широкий резонанс в усьому світі дістали Заява Генерального секретаря ЦК КПРС М.С.Горбачова по радянському телебаченню і його відповіді на запитання головного редактора газети «Руде право». Братні партії, прогресивна громадськість, усі реалістично мислячі політики сприйняли комплекс висунутих останнім часом наших конструктивних ініціатив з питань обмеження і скорочення озброєнь, зміцнення загальної безпеки як всеосяжну програму нового етапу боротьби за оздоровлення міжнародної обстановки.

Народ України, як і всі радянські люди, словом і ділом підтримуючи ці нові мирні ініціативи, одностайно схвалює внутрішню і зовнішню політику ленінської партії. Переконливою демонстрацією готовності наших людей своєю працею зміцнювати мир, економічну та оборонну могутність рідної країни стали мітинги і збори, хвилюючі багатолюдні маніфестації, які відбулися повсюдно.

Увесь світ бачить: наша партія, Радянська держава неухильно йдуть курсом, наміченим 27 з’їздом КПРС. Зробити все, щоб виконати поставлені з’їздом завдання, – наш спільний і святий обов’язок.

Радянська Україна, 1986 р., 17.09, № 213 (19718).

[1] Тільки за комуністів зміна пір року стала політичною проблемою. Ані Ярослав Мудрий, ані Богдан Хмельницький підготовкою до зими не керували.

[2] З болем мушу зазначити, що тут укргауляйтер помилився. За час, який лишився комунякам для панування (5 років), становище із кормами так ніде й не було виправлене.

[3] Як бачимо, керівник України популярно виклав повідомлення з газети “Правда”, не відзначивши ніяких недоліків чи завдань і не вказавши, хто, що і як повинен робити, бо в його компетенції керувати жуйкою для корів, а не атомною енергетикою.

[4] А ось у питаннях облаштування евакуйованих Щербицький говорить конкретно, бо це справді в його компетенції.

[5] Оскільки робочою мовою була російська, а українська – тільки парадно-вихідною, то тут недокладність. “Безпечність” в українській мові – це те, що в російській зветься “безопасность”, а те, що в російській мові зветься “беспечность” – в українській “недбалість”, чи що. Міністерство виявило саме недбалість, хотів сказати Щербицький.