Інформаційна революція
і знання майбутнього
Овчинников Дмитро
Ми живемо в світі, який дуже швидко змінюється. Так швидко, що ми часто навіть не маємо достатньо часу, щоб усвідомити це. Те, що вчора було новим, сьогодні вже безнадійно застаріло. Нові знання і нові технології з'являються буквально кожну хвилину. Сучасна людина змушена орієнтуватися в такому обсязі інформації, якого ніколи не було раніше. Це відмінна риса нинішньої епохи.
Нормальна людська свідомість не в змозі впоратися з таким тиском. Вона просто не має можливості правильно оцінювати і аналізувати інформацію, робити відповідні висновки. В результаті ми часто робимо поспішні висновки на основі першого поверхневого враження. Воно формує стійке сприйняття реальності, яке часто виявляється оманливим. Під впливом цієї ілюзії часто ми виносимо помилкові судження про різні речі, в тому числі про інших людей. На основі всього цього можна стверджувати, що на сьогоднішній день здатність приймати правильні рішення в короткий час стає найбільш цінною особистою якостю.
Інформація стає найважливішою частиною нашого життя, впливає на всі сфери людської діяльності, передусім економіку. Технологічний розвиток нашої цивілізації виходить на абсолютно новий, безпрецедентний рівень. У свій час ще Маркс і Енгельс стверджували, що історія природи і історія людей взаємно зумовлюють одна одну. Малося на увазі, що людина в пiдчас свого розвитку все більшою мірою освоює навколишнє середовище, пристосовуючи його для своїх потреб, створюючи різноманітні матеріальні і духовні цінності. Але тепер ми маємо справу з абсолютно новим явищем – інформаційним суспільством, яке формується на наших очах.
Сьогодні головним надбанням окремих корпорацій і країни в цілому є не матеріальні ресурси, а здатність продукувати нові знання і технології. Інформація є надзвичайно цінним промисловим продуктом, який має унікальну особливість – можливість нескінченного тиражування. Створення нових систем зв'язку, перерозподіл трудових ресурсів, збільшення частки технологій у собівартості товарів і послуг та інші чинники суттєво змінили і продовжують змінювати економічний клімат на планеті. У виграші залишаться ті країни, які краще інших зможуть адаптуватися до нових реалій і витягти з них максимальну користь.
Де б ми не були, нас оточує інформація. Можна сказати, що ми нічого не можемо зробити без використання інформаційних технологій. Ми бачимо, як змінюється світ навколо нас, спостерігаємо багаторазове прискорення потоків інформації, які пронизують все навколо нас. Обсяг інформації, з яким ми змушені стикатися щодня, перевищує людські можливості її сприйняття. У цьому зв'язку на перший план виходять навички по грамотному поводженню з інформацією, її сортуванню, фільтрації і правильному використанню. Але це має значення не тільки в рамках окремого індивіда, але й окремих корпорацій і цілих держав. Сучасний світ – це світ жорсткої конкуренції за обмежені ресурси, головним з яких стає інформація. По суті справи, це боротьба не на життя, а на смерть, бо той, хто в ній програє, опиняється за бортом, втрачає конкурентні переваги. Тому сьогодні провідні світові держави стурбовані створенням абсолютно нових типів компетенцій, потрібних для роботи з інформацією. Основним способом досягнення цієї мети є впровадження нових освітніх моделей.
C'est clair comme un jour, що сьогодні, в епоху стрімких технологічних проривів, країна, яка не встигла заскочити в поїзд світового прогресу, опиниться на узбіччі, втратить шанси на економічний розвиток. У той же час, переоцінка критеріїв лідерства дає шанс вирватися вперед тим країнам, які раніше були на других ролях згідно класичним уявленням про силу держави. І навпаки, ті, хто раніше займав домінуючі позиції, запросто можуть їх втратити, програвши інноваційну гонку.
Сьогодні багато говориться про четверту промислову революцію. Її ще називають цифровою, оскільки її основною характеристикою є стирання відмінностей між фізичною, цифрової та біологічної сферами.
Основним елементів четвертої революції будуть інновації, які повністю змінять спосіб життя людей, а також впливатимуть на їх свідомість, тобто поступово змінюватимуть саму природу людини. Практично всі виробничі процеси будуть автоматизовані, що скоротить часові витрати на виготовлення продукції, але разом з тим створить надлишок робочої сили, що призведе до безробіття.
Основним критерієм оцінки ефективності працівника все більшою мірою буде ставати креативність, здатність генерувати нові ідеї. У відповідності з цим буде відбуватися глобальне переформатування освітніх моделей. Відомий американський фізик Мічіо Каку сформулював головні принципи освіти майбутнього:
1. Навчання не грунтується на запам’ятовуванні. Наголос робиться не на завантаження мозку зайвою інформацією, а на розвиток навичок аналізу й прийняття рішень.
2. Індивідуальність і автономність навчання. Ми самі вибираємо, що нам необхідно освоїти в даний момент.
3. Дипломи освітніх установ втратять своє нинішнє значення. Компетентність кандидата буде оцінюватися на основі так званих персональних портфоліо, що містять інформацію про особистісні компетенції і досягнення претендента.
4. Впровадження інтерактивних підручників з штучним інтелектом і автоматичним апдейтом інформації.
5. Розвиток навичок та умінь, які неможливо автоматизувати: уява, креативність, ініціативність і лідерство.
Суспільство стрімко переходить від товарної економіки до інтелектуально-креативної. Значною мірою цей перехід вже стався. Місце сировини та інших матеріальних ресурсів як драйвера економічного зростання дедалі більшою мірою займає інформація. Ті, хто зможуть грамотно їй розпорядитися, займуть лідируючі ролі у світовій політиці та економіці. Іншим залишиться роль статистів.
5 лютого 2017 р.