Загальні засади поняття правової держави: вiд давнини до наших днiв

Овчинников Дмитро

Сучасні форми соціального устрою є дуже складними системами, з численними складовими та різноманітними зв’язками між ними. Для підтримки життєздатності такої громіздкої конструкції, забезпечення її стійкості і міцності необхідна наявність міцного фундаменту, базису, який визначатиме загальні норми і принципи функціонування системи.

В якості такого фундаменту виступає право.

В давні часи, в період панування первісно-общинного ладу, життя суспільства грунтувалося на так званому звичайному праві, базувалося на сімейних відносинах, так як основою суспільної організації був рід. Поступово, по мірі збільшення територіально-політичних одиниць, ускладнення соціальних зв’язків, відбувалося вдосконалення механізмів регулювання суспільно-політичних відносин, спостерігався стрімкий розвиток системи органів управління. Виникає потреба в з’єднанні і узгодженні інтересів різних соціальних груп, створенні більш складних інструментів і процедур прийняття і здійснення політичних рішень. Все це обумовлює необхідність обов’язкових, формально затверджених правил або норм соціальної поведінки людей і розвиненої структури організації влади для контролю дотримання цих норм.

Так, поступово, протягом століть, поряд зі становленням сучасних державних форм, йшов швидкий зростання правосвідомості людства, відбувалося формування правової культури, удосконалювався процес законотворчості на основі розвитку представницьких органів влади – парламентів. Також мав місце прогрес юридичної науки, створювались численні теорії, концепції та підходи до осмислення ролі права в житті суспільства, найбільш розумного і справедливого устрою органів управління та їх відносин з населенням.

Так, серед iншого, була створена теорія правової держави i дано її визначення.

Правова держава – це держава, в якій організація і діяльність державної влади в її взаємовідносинах з індивідами і їх об’єднаннями грунтується на праві і йому відповідає.

Ключовими принципами правової держави є:

– обмеження влади правом;

– правління законів, а не людей;

– безпека людини в її відносинах з державою.

Наріжними каменями державного ладу, заснованого на правовій концепції, є поділ влади на три самостійні гілки: законодавчу, виконавчу і судову; рівність усіх громадян перед законом; верховенство права в усіх сферах суспільного життя тощо.

Міцний правовий порядок будується на двох речах. По-перше, на розвиненій законодавчій системі та виробленій процедурі законотворчої діяльності; по-друге, на неухильному та обов’язковому дотриманні закону, на високій правовій культурі суспільства. Ці два фактори однаково важливі і невід’ємні один від іншого.

Одним з ключових елементів правової держави є взаємна відповідальність держави і громадян. Держава відповідальна перед громадянами за створення умов для вільного і гідного розвитку особи. Громадянин відповідальний перед державою за неухильне виконання зобов’язань, покладених на нього Конституцією та іншими законодавчими актами. При цьому обидві сторони мають можливість контролювати виконання своїх зобов’язань іншою стороною і притягувати до відповідальності в рамках існуючих правових процедур.

Право є одним з головних винаходів людства, що дозволили йому створити сучасні форми державного устрою. Воно забезпечує ефективне функціонування державних інститутів, захист прав людини, задає норми і стандарти поведінки, якими має керуватися все суспільство. Воно виступає в якості клею, який з’єднує різні частини державної будівлі, забезпечує його міцність і рівновагу. Таким чином, можна сказати, що право – основа державності.

А також, що не менш важливо, право і його дотримання – це гарантія базових прав і свобод людини, в тому числі і перш за все – свободи слова. Без свободи слова не буває по-справжньому демократичної, вільної і правової держави. Кожна людина повинна мати можливість говорити і бути почутою. Звiсно, також дуже важливо, щоб права однієї людини не порушували прав іншої. Це теж один з основоположних елементів правової держави.

Взагалі кажучи, сутність правової держави полягає в тому, що всі аспекти життя суспільства чітко регламентуються встановленими законодавчими нормами, при цьому окремій людині i громадським об’єднанням надається цілий спектр прав і свобод, в тому числі щодо участі у громадській та політичній діяльності. Пр цьому держава в особі органів влади бере на себе функції регулятора суспільних відносин, перш за все через реалізацію своєї законодавчої функції.

Якщо говорити зовсім просто і коротко, то правова держава – це чіткі правила гри для всіх суб’єктів суспільних відносин. Тут можна звернутися до знаменитої теорії суспільного договору Ж. Ж. Руссо, яка передбачає, що держава і суспільство розглядаються в якостi рівноправних партнерів, кожен з яких сумлінно виконує свою частину зобов’язань, що веде до взаємовигідної співпраці між ними, і, в кінцевому підсумку, до блага і процвітання тієї чи іншої держави.

Це ідеал, до якого повинні прагнути всі держави світу, і який повинен стати єдино прийнятною нормою державного устрою. Безперечно, що саме так і буде.

Опубліковано 28.11.2019 р.