Вільхи

Богдан-Ігор Антонич

Весна на вільхах палить ладан

і пахне ранків холод синій.

Зелений кодекс квітня влада

для карасів напише й линів.

До ставу, що закрився гаєм,

ідуть дівчата хмари прати,

і вітер листя розгортає,

бо хоче сонце з вільх зірвати.

І серце знов знаходить слово

Струнке, закохане й сп’яніле!

У небо ясне й малинове,

мов птахи, вільхи полетіли.

14 квітня 1935.

Подається за виданням: Антонич Б. І. Зелена Євангелія. – Львів: 1938 р., с. 38.