Щасливая ж та година була

Запис Ю.Федьковича

Щасливая ж та година була,

Та як мати свого сина била;

Він матері покорився,

До ножечок поклонився,

Та й до неї слезно промовляє:

– Перестань мя, мати ж моя, бити,

Вшак не маю ж я з тобою жити,

Бо я з великої туги

Піду в чорні, темні луги.

Там я буду жити, пробувати.

– Гой вернися, мій сину, вернися,

Маєш сардак чирчатий, вберися;

Подивися сам на себе,

Чи є кращий понад тебе,

Чи є кращий на всю Україну?

Гой пішов я в луги, у лужечки,

Поколов я на тернє ножечки.

– Ніжки ж мої ви біленькі!

Не найшов я свої неньки,

Лиш найшов я ненечки слідечки.

Гой урву ж я клиневий листочок,

Накрию ж я ненечки слідочок,

Щоб росиця не зросила,

Щоб пташина не збродила,

Щоб та ненька за мнов не тужила.

Примітки

Друк. за рукописним збірником (№ 73, арк. 71 зв. – 72).

Подається за виданням: Народні пісні Буковини в записах Юрія Федьковича. – К.: Музична Україна, 1968 р., с. 109.